Автор: Оксана Бордюг
Чи замислювались ви наскільки реальна наша реальність? Звучить як запитання лікаря у психдиспансері.
З одного боку – так, а з іншого – це ключ до розуміння справжнього світу, джерело змін та можливостей.
Всі наші думки, переконання, очікування і, в решті решт, дії базуються на нашому попередньому життєвому досвіді. А цей досвід, частіше за все, формується в обмежених рамках сприйняття реальності «тунельним баченням».
Ми весь час ідемо по життю у так званих «шорах», які значно звужують наше бачення, тим самим обмежують нас у можливості всебічно і неупереджено сприймати всеосяжну та нейтральну реальність.
Як часто в вашому житті виникають ситуації, коли ви змінюєте свою точку зору на якусь подію чи поведінку оточуючих вас людей? Це, як правило, відбувається в той момент, коли ви розумієте, що до сих пір ви не знали всіх аспектів ситуації. А, нарешті, хтось чи щось дозволило вам подивитися на це з іншого боку. В такі моменти навіть виникає відчуття якогось прозріння, розширення світу…
Як ви думаєте, хто або що забарвлює ті чи інші події красками емоцій? Правильно, тільки сама людина може присвоювати подіям емоційне забарвлення.
Існує така притча: Недалеко від дороги стояло засохле дерево. Одного разу вночі повз проходив злодій. Він побачив вдалині силует і подумав, що це поліцейський біля дороги, злякався і втік. Увечері проходив закоханий. Він ще здалеку запримітив витончений силует і подумав, що це його кохана дівчина вже давно його чекає. Його серце радісно забилося. Він посміхнувся і прискорив крок. Іншого разу повз дерево проходила мати з дитиною. Малюк, наляканий страшними казками, подумав, що біля дороги привид і голосно розплакався. Але дерево завжди залишалося тільки деревом!
Світ навколо нас – це відображення нас самих.
Дуже часто, ми приймаємо рішення, не до кінця вивчивши ситуацію. Навіть не намагаємось розібратися, наскільки всебічно ми з’ясували реальність ситуації. Можливо це нав’язана нам думка, або лише наш емоційний стан в конкретний момент життя, або навіть це повністю відірваний від контексту уривок. Як болісно ми себе почуваємо, коли на підставі такого непродуманого рішення, вчиняємо певні дії, які призводять до негативних наслідків.
В момент, коли ми нарешті дозволяємо собі поставити питання: « а чи те, що я бачу (чую) в даний момент справжня нейтральна реальність, чи я зараз бачу світ через шпарину?» – тоді, нарешті, ми стаємо вільними у своєму виборі реакцій, рішень і дій.
