Популярні серед підлітків соціальні мережі виконують місію, з якою не справляються дорослі, які їх оточують. Дають відчуття присутності в оточенні однодумців, власної унікальності та значимості. Що затягує дітей у соціальні мережі у короткій добірці за матеріалами психолога Кирила Хромова.
Можливість ідентифікуватися та розповісти про себе.
Діти люблять ставити собі питання «хто я?» та розповідати про це іншим. У часи відсутності Інтернету школярі вели «Анкети друзів», щоденники, у яких складали запитання та пропонували одне одному на них відповісти. Під час реєстрації у соціальних мережах користувачам пропонують розповісти про улюблені книги, кіно, музику, релігійні та політичні погляди. Можливість відповідати на подібні питання корисні для розвитку дитини. Бо сприяють особистісному розвитку.
«Особистість людини у підлітковому віці проявляється, як обличчя під руками скульптора. Назва, фіксація того, «що є я» – основний інструмент самоіндентифікаціі. При цьому підлітку важливо не тільки самому про себе зрозуміти, що він любить макарони і групу «Скорпіонс», хоробрість вважає вищою чеснотою, – а і повідомити про це світу. «Я є, я існую, я ось який», – таке послання світу моментально тиражується через соцмережу», – розповідає Хромов.
Задля гри в різні ролі
В процесі само ідентифікації у підлітка можуть виникати думки: «А що, якщо я буду схожим на того чи іншого героя, отримаю нові якості, якщо мене побачать з іншого ракурсу». У соціальних мережах існує можливість випробувати різні ролі та побачити, як на них реагують інші. Такі експерименти цікаві і допомагають пізнати світ.
«Раз і назавжди визначитися, хто я і який, ще нікому не вдавалося. Самовизначення – це процес. І він проходить, як правило, під час комунікації з іншими людьми. Соціальна мережа – як раз місце швидкої і бурхливої комунікації, де «підтвердження і спростування» підліток отримує постійно. І, що важливо, вигляд його сторінки – залежить лише від нього. Він має майже нескінченну кількість різного матеріалу і може у будь-який момент взагалі закрити сторінку і завести нову, – розповідає психолог, – наприклад, один підліток позиціонував себе як хулігана, що зневажає «ботанів», школу і правила життя. Але в якийсь момент потрапив під вплив знайомого лікаря, вирішив стати хірургом і почав вчитися. І поміняв не тільки свої записи про «інтереси» і «що вас надихає», але весь зміст аккаунта”.
Тренування у формулюванні думок та спілкуванні
Не всі підлітки відчувають себе впевненими співрозмовниками у реальному житті. За допомогою соцмереж вони можуть вчитатися як говорять про ті чи інші речі інші та навчитися говорити про те, що думають, коротко. Так само в чатах та коментарях існує можливість отримати зворотній зв’язок.
«Підліток грає на гітарі, він записав свою першу пісню на мобільний телефон і виклав у мережі. Дуже хвилюється і готовий вже видалити відео. Але тут з’являються коментарі: «Ти крутий!», «Здорово!» І «А давай зберемо групу – я теж граю». Асоціація з тією чи іншою групою допомагає краще зрозуміти себе, знайти однодумців, і навіть затіяти з ними якийсь спільну справу. Підліткові важливо відрізнятися від інших, але не менш важливо бути як хтось, мати «своїх», належати якійсь групі. У більшості підлітків в розділі «Мої групи» число груп – від 10 до 100. Причому це можуть бути як групи, що не мають відношення до особистого контакту, такі як Аtkritka, так і групи, участь в яких говорить про приналежність до того чи іншого співтовариства – «Юний медик» при медінституті або група майстерні «Екологія».
Досвід близькості
Психологи помітили, що досвід, коли з людиною розривають стосунки у соціальних мережах так само болісний, як і в реальному житті. Однак у віртуальному світі підійти ближче не так страшно. Так само, як легше при потребі відійти.
«Не йдеться про повністю віртуальні романи, швидше – про розміщення реальних симпатій і навіть закоханість. Спільні фотографії, статуси «Заручена», «Все складно», «В активному пошуку» – це теж певна «примірка» і глибини, і формату близьких відносин. Досвід, тренування усвідомлення себе і своїх труднощів у спілкуванні. Можливість «помацати»: як мені бути в статусі «Мій/моя дівчина/хлопець». По суті, експерименти з наближенням-віддаленням допомагають виробити свою власну модель відносин і визначити свої кордони у близьких відносинах. Для когось дуже важливо чимшвидше поставити статус «Закоханий». А хтось, навіть зустрічаючись з дівчиною кілька місяців, ніяк не виставляє спільних фотографій, тому що вважає свою сторінку особистим простором».
Нагода жартувати
У соцмережах присутній гумор різних категорій та притаманний різним соціальним групам. Це найбільш іронічне середовище.
«Гумор в соцмережах» – від тупого, «нижче пояса», розрахованого на споживача з повною відсутністю інтелекту, до тонкої іронії, яка потребує серйозного бекграунду. Підлітки в Інтернеті дивляться (і постять собі на сторінку) смішні картинки. Розглядаючи цей колаж, можна зрозуміти не тільки над чим сміється, але і про що сумує власник сторінки. Це корисно. Гумор – це захисний механізм. Висміюючи ті чи інші ситуації, ми вчимося з ними справлятися. Гумор вчить більш гнучко сприймати абсурдність світу. А це для підлітків, схильних до максималізму і безкомпромісності, вкрай важлива навичка».
Батькам корисно глянути сторінки у соціальних мережах, які ведуть їхні діти. Однак не варто надто прискіпливо вивчати сторінку дитини. Бо може скластися враження, що ви вже все знаєте про свою дитину, втратити живий контакт у реальному житті.
«З одного боку, почитати соцмережі дитини корисно для того, щоб наблизитися до світу дитини. З іншого – заради безпеки. Часто в кризовій ситуації підлітки залишають «сигнали SOS» на своїй сторінці. І дуже добре, якщо хтось дорослий, здатний реально надати допомогу, це помітить. Після того, як по Москві прокотилася хвиля суїцидів підлітків, педагоги і психологи вивчали їхні сторінки. Побачили, що крики про допомогу лунали давно: на аватарі – шибеник, в статусі – прощальна записка. Але, на жаль, підліток не знайшов нікого, хто б адекватно відреагував на такі статуси і фотографії на його сторінці», – розповідає Кирило Хромов.
Оксана Тупальська, журналіст, медіаекспекрт
