Швейцарська школа за якістю освіти може дати фору фінській. Про це свідчать враження Ірини Плиткевич, мами двох дітей, які відвідують швейцарську школу. Публікуємо текст без змін з дозволу автора.
Майже місяць в швейцарській школі, і я не встигаю записувати те, що мене вражає. Поділюся цим. Нехай най-най просунуті мами, татусі та вчителі заберуть краще у свої будинки, школи і курси.
– 1 –
Уроки йдуть блоками по півтори години. Між ними двадцять хвилин відпочинок, під час якого діти завжди на вулиці. Так, мені все зрозуміло про різницю в погоді, але тут так побудована школа, що діти виходять з класу на свіже повітря під навіс. Така тераса у кожного класу. (Ну, а раптом ви будете будувати свою школу). Їм навіть не потрібно перевзуватися. У будь-який дощ і вітер вони там.
У гарну погоду всі (і вчителі, присягаюся!) грають у футбол, баскетбол, пінг-понг і різні ігри. Дитину, яка НЕ бігає, скоріше за все відведуть до лікаря. Моїх водили щодня перші два тижні. А вони просто не в курсі, що в школі можна бігати.
– 2 –
З 11:30 до 13:30 обідня перерва. Можна залишитися в школі, можна повернутися додому. Мене ця перерва трохи дратує, але через неї діти взагалі не втомлюються. Взагалі. Оленка вчора запитала: “А довго ми ще так відпочивати будемо”?. Зранку вчаться з 8:15, увечері до 16:00. В середу короткий день до 11:30.
– 3 –
Щоб діти не боялися формулювати свої думки письмово (сказали на зборах, що це катастрофічно зникаюча навичка сьогодні), в школі є пошта “учитель – учень”. У кожної дитини своя поштова скринька, туди кладеш записочку, учитель обов’язково відповідає особисто тобі. Користується неймовірним успіхом – зранку всі біжать забирати свої “листи”.
– 4 –
Словникові диктанти пишуть під картинкою. Тобто під картинкою, що означає якесь слово, треба написати правильно саме це слово. А не під диктування. Вважаю, що ось це з серії “все геніальне просте”. Дитина запам’ятовує, як пишеться слово, візуально зіставляючи його з картинкою. Це працює нереально.
– 5 –
Коли роблять якусь доповідь, завжди включають музику. Я не дуже розумію поки-що, як це працює, але на “зробити доповідь” завжди черга через те, що діти самі вибирають для нього музику. У доповіді, до речі, вітається костюм і реквізити. Такий міні-спектакль.
Ніяких презентацій в Power Point немає. Вважається, що дитина в початковій школі не може зробити презентацію самостійно.
– 6 –
На математиці ЯК вирішувати приклади не пояснюють. Тобто дитина, на основі наявних у неї знань, повинна придумати, як легше обчислити, припустимо, 48 + 53, вийти і пояснити. Правильного способу немає, всі вирішують так, як їм зручно. Своїм способом.
Через це, припустимо, коли з’ясувалося, що клас вже знає дроби, а Олеся ще не в курсі, усі діти кинулися пояснювати їй по-різному, використовуючи яблука, кубики і пластилін. Вчителька самоусунулася, а через два дні просто запитала її, чи все зрозуміло. Олеся говорить: “Мені ще ніколи жодна тема не була НАСТІЛЬКИ зрозумілою”.
– 7 –
Багато що чіпають руками. Весь навколишній світ – це взагалі про “поторкати і спробувати”.
Дегустували тут пшеницю, жито і овес. Потім їздили на млин це усе молоти. Тепер їм обіцяють, що пекар випече з їх борошна булочки і притягне усе це в школу.
На географії вивчають місцевий регіон буквально так: “Ось тут у нас така-то річка, підемо дивитися. Бачите, тут грунт такий-то, а тут такий-то. Тут на горі, дивиться, така рослинність, а ось на тій горі – поїдемо завтра – інша рослинність”.
На предмет, який про “зробити руками” (attivita creativa), – годин стільки ж, скільки і на фізкультуру. І це два лідери по кількості годин на тиждень.
– 8 –
Вважають, що помилки – шлях до успіху. У Оленки в класі (3 клас) зробили навіть таку фею помилок (дуже красива симпатична лялечка). Самі, руками. Фея ця голосом, зрозуміло, вчительки, пояснює їм, що помилятися добре і можна, переживати тут взагалі нічого, тому що ти:
а) мислиш креативно;
б) не боїшся пробувати.
У Олесі (5 клас) вчителька розповідає щодня новий приклад з науки, коли помилка привела до відкриття.
– 9 –
Довідка від лікаря потрібна, тільки якщо пропускаєш більше двох тижнів! Правда, це єдиний випадок, коли потрібно усі завдання робити удома. Ну, гаразд вже. Хай так і буде.
– 10 –
Школа початкова. Муніципальна, абсолютно безкоштовна. На мій український погляд, темп досить повільний, але проте програми в цілому співпадають, а у Олесі клас навіть трохи пішов вперед порівняно з українським. Не розумію, як це у них виходить з таким “відпочивальним” підходом. Але побачимо.
Тутка
