Багато конфліктів, суперечок та непорозумінь між батьками і дітьми виникає з однієї простої причини: дитина думає, що її не люблять. Часто в процесі консультування вже на перших зустрічах така дитина, поглянувши на ситуацію під інших кутом, приходить до висновку, що насправді ж батьки її дуже люблять, турбуються про неї і переживають.
Чому ж тоді вона не помічала чи не відчувала цієї любові раніше?
Відповідь може бути дуже простою: батьки та дитина «говорили» між собою на різних мовах любові і просто не розуміли одне одного.
Навчитися говорити на мові любові, яку розуміє та сприймає інша людина, – це надзвичайно ефективний шлях до покращення людських стосунків.
Гері Чепмен, консультант з питань подружжя та сім’ї, доктор філософії виділяє п’ять мов любові.
Мова любові №1 – слова підтримки (утвердження, схвалення). Є діти, яким надзвичайно важливо чути слова на кшталт: «Яка ти розумна!», «Який ти гарний!», «Просто молодець!», «Я пишаюся тобою!», «Ти супер!» тощо. Слів підтримки, схвалення потребує кожна людина, але для тих, у кого ця мова любові є основною, вони просто необхідні, для того, щоб можна було відчути себе любленим, потрібним, коханим.
Мова любові №2 – якісний час. Чудово поведений разом час є теж неабиякий виявом любові. І знову ж таки він є просто необхідний тій дитині, у якої якісний час є основною мовою любові. Проте ми можемо годинами сидіти поруч, не відчуваючи при цьому справжньої близькості, адже бути поруч — ще не означає бути разом. Якісний час передбачає, що в той час, коли ми разом, ми повинні цілковито присвятити себе один одному. Це, звичайно ж, не означає, що потрібно весь час дивитися одне одному в очі. Можна займатися улюбленими для обох справами: піти в кіно, театр, прогулятися на свіжому повітрі. Важливо лише одне, — щоб і ви, і дитина отримали від цього задоволення!
Мова любові №3 – подарунки. Дарувати та отримувати подарунки – це ж так чудово! А особливо для дитини, для якої подарунки є першою мовою любові. Подарунки, як матеріальні вияви любові, є вартісними лише тоді, коли їх дарують щиро, з відкритою душею. Для людини, яка говорить цією мовою любові, вартість подарунка не така вже важлива, цінним тут є, насамперед, особлива увага з боку того, хто дарує подарунок. Адже подарунки самі по собі ніколи не зможуть замінити справжньої щирої любові, але вони можуть бути дуже потужним символом її вияву.
Мова любові №4 – вчинки служіння. Зробити щось добре для людини, яку ми любимо, – це також є символом та вираженням нашої любові. Допомагаючи дитині з уроками, роблячи щось для неї (чи то готуючи їсти, чи прасуючи її речі) і відчуваючи при цьому велику радість, – це найкращий вияв вашої любові до дитини, для якої вчинки служіння – головна мова любові.
Мова любові №5 – фізичний дотик. Обійняти, пригорнути, поцілувати, приголубити, взяти за руку – все це яскраві вияви любові, особливо для тих, хто спілкується саме цією мовою. Багато останніх досліджень підтверджують необхідність та важливість фізичного дотику для нормального фізичного та психічного розвитку дитини. Відповідно для дитини, для якої дотик є основною мовою любові, важливість обіймів, поцілунків та інших фізичних контактів не можливо перебільшити.
Як визначити основну мову любові своєї дитини?
Гері Чепмен дає такі рекомендації:
- Згадайте, як діти виявляють свою любов до вас.
- Спостерігайте за тим, як діти виражають любов до своїх братів і сестер, друзів, учителів, дідуся і бабусі тощо.
- Діти часто про щось просять. Перегляньте зовнішні ознаки п’ятьох мов любові і спробуйте перечислити якомога більше таких прохань, щоб ідентифікувати їх з якоюсь із них.
- Протягом певного часу дайте дитині можливість вибирати між двома мовами любові. Намагайтеся зрозуміти причину, чому дитина робить саме такий вибір, а відтак визначте ту мову любові, яка вибирається найчастіше.
Слід зазначити, що кожній дитині для того, щоб вона відчувала себе любленою, необхідно, щоб до неї говорили на всіх п’яти мовах любові. Не може бути щасливою та дитина, якій, наприклад, ніколи не дарують подарунків, чи яку ніколи не хвалять та не підбадьорюють. Для задоволення всіх емоційних потреб дитини їй необхідні і всі п’ять мов любові, хоч одна чи дві з них і будуть домінувати.
Тож, зрозуміти мову любові близької нам людини надзвичайно важливо. Адже спілкуючись з іншим на мові, яку він розуміє та відчуває найкраще, ми тим самим зміцнюємо та укріплюємо наші стосунки, бо ж дозволяємо йому відчути, що його люблять, поважають, цінують.
Список літератури
Чепмен Г. П’ять мов любови до дітей / Гері Чепмен, Рос Кемпбел. – Львів: Свічадо, 2006. – 224 с.
Чепмен Г. П’ять мов любови у підлітків. – Львів: Свічадо, 2007. – 312 с.
Чемпен Г. П’ять мов любові у подружжі. – Львів: Свічадо, 2008. – 192 с.
