Мт 12, 46-50 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. Каже один до нього: “Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.” Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?” Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”
- Рідні стояли надворі і бажали говорити, а чужі за кров’ю сиділи всередині і бажали слухати. Ми можемо вважати себе ріднею Господа, але залишатися назовні, а можемо вважати себе недостойними Його родства, але бути в середині. Коли зустрічаємося з Господом, чого прагнемо більше: говорити самим чи слухати Його?
- Якщо поглянути на ситуацію з точки зору Ісуса, то головною стає тема вибору: особисті справи чи Боже служіння. Ісус вибирає служіння, але в Біблії цей вибір не є абсолютний. Пам’ятаєте як той же Ісус дорікає книжникам і фарисеям за “корван” – дар Богу. В тій ситуації Він говорить, що спочатку потрібно потурбуватися про ближніх. Цей вибір між особистим, сімейним і Божим, церковним є завжди. І кожного разу хай наше рішення буде нешаблонним і натхненним Божим Духом.
- Ісус дає підказку для всіх самотніх людей. Адже Церква – це те місце, де кожен може віднайти і мати, і братів, і сестер. Коли відчуваєш себе самотнім, не замикайся у собі, а йди до спільноти – там твоя майбутня сім’я.
