1. захоплення українською як красивою мовою;
2. бажання, щоб діти говорили українською;
3. прагнення позбутися колоніального спадку й радянщини;
4. повернення до мови, якою говорили в дитинстві в сім’ї;
5. важливість спілкування українською як фактора національної безпеки.
2. Оточіть себе україномовним контентом
Cаме час змінити на всіх ґаджетах мову інтерфейсу на українську, завантажити на телефон пісні улюблених українських гуртів чи знайти кілька нових треків. Зайти до книгарні «Є» й обрати книжку на свій смак — на щастя маємо тепер що української, що перекладної чужоземної літератури на будь-який смак.
3. Українізацію через кохання ніхто не скасовував
Цілком очевидно, що значно легше почати розмовляти українською, якщо ви маєте напарника — близьку людину. До речі, якщо робитимете це разом, отримаєте додатковий цікавий досвід — пізнання одне одного в іншій мові. Адже образ людини з переходом на іншу мову змінюється, бо кожна мова надає індивідуальному голосу свого звукового шарму й автоматично переносить на мовця чимало власних культурно-історичних контекстів.
Перехід на українську може бути також приводом познайомитися з людиною, з якою ваше спілкування відбуватиметься повністю українською мовою. Досвід зібраних нами історій показує, що в багатьох людей остаточний перехід на українську пов’язаний саме з появою в їхньому житті українськомовної людини, з якою комунікація іншою мовою не мислилася.
4. Знайдіть собі українськомовне середовище
5. Переходьте на українську різко та без сумнівів!
Раніше ми розвивали концепцію, що переходити на українську потрібно поступово. Крок за кроком. Починати говорити українською спершу в сім’ї, потім звертатися українською в супермаркетах, транспорті, тоді у своєму професійному середовищі. Одначе згодом переконалися, що такий підхід радше привчає до перемикання мовних кодів і створює в очах людини враження про невпевненість у власному виборі. Тому одного дня, попередньо підготувавшись, прокиньтеся вранці й почніть розмовляти українською. Скрізь і не роблячи винятків для будь-чого.
6. Заведіть нотатник для цікавих нових слів і тих, що потребують корекції
7. Діліться своїми успіхами й труднощами з друзями, у соціальних мережах
Дрібна непроговорена проблема чи сумнів здатна роздуватися в психіці до велетенських розмірів і звести нанівець будь-які старання. Тому дуже важливо ділитися труднощами й ваганнями, які у вас виникають, для того щоб подивитися самим на них з боку й нейтралізувати породжену ними напругу. Ви обов’язково знайдете багатьох однодумців. Ваш особистий досвід переходу на українську є дуже цінним у всіх його проявах. Можливо, саме він надихне когось із вашого оточення зробити такий самий вибір.
8. Читайте історії людей, яким вже вдалося перейти на українську
Проблема часто перестає здаватися проблемою, якщо ви знаєте, що хтось її легко подолав. На сторінці вже згаданої спільноти «Переходь на українську» знайдете багато історій різних людей (українців та чужоземців) з різних міст про те, як їм вдалося почати розмовляти повністю українською мовою.
9. Будьте впертими та затятими!
Багато людей зізнається, що під час переходу на українську, особливо в перші дні, відчували чималий психологічний тиск у зв’язку зі зміною основної мови спілкування й мови мислення. Однак вже за кілька тижнів (за 21 день, як відомо, формується звичка) усі відзначають полегшення й чималу насолоду від доведеної до кінця справи, від того, що змінюється мова мислення. А з нею — змінюєшся й ти. Вихід із зони комфорту після невеликого початкового напруження й ризику, зрештою, повертається задоволенням від власних здобутків. Перехід на українську — у цьому контексті — дуже добра практика.
Чого не варто робити:
Боятися помилок
Українці мають звичку недооцінювати власне володіння українською, і тут накладається нав’язаний постколоніальний комплекс із фразами на кшталт «не хочу коверкати мову», «я погано розмовляю», «боюся суржику». Наш досвід показує, що ті, які прибідняються такими фразами, насправді на диво добре розмовляють українською. Ми впевнені, що ви не є винятком.
Звертати увагу на неконструктивні думки інших
Щойно ви почнете говорити українською, скоріш за все у вашому оточенні знайдеться особа, якій буде осоружно звикати до іншого образу вас. І вона не забариться відміряти вам в’їдливу фразу задля порятунку своєї священної зони звички.
Одначе, досвід показує, що за кілька тижнів думка таких людей кардинально змінюється. І ті, що спершу дорікали «випендрюванням», починають висловлювати захоплення вашим вибором і цілеспрямованістю. А часом — проявляють бажання спробувати це собі.
Зовнішній опір у таких ситуаціях часто породжений заздрістю й глибинним розумінням того, що хтось інший зважився на вчинок, логічність і правильність якого всі підсвідомо відчувають.