Батьки гендеризму: Альфред Кінсі та Вільгельм Райх
Іншим постулатом гендерної ідеології є твердження, що людина від свого народження має сексуальні потреби, які варто задовольнити, незалежно від їхнього характеру. Це базується на псевдонаукових дослідженнях американського доктора А. Кінсі, який у своїх працях доводив, що від раннього віку немовлята цікавляться сексом і зовсім не переживають травм у статевих контактах. До цих висновків він прийшов шляхом жахливих сексуальних експериментів, які мають всі ознаки кримінальних злочинів проти неповнолітніх48. Оскільки у «сексуальних дослідах» окрім самого вченого брали участь чимало високопоставлених осіб, шеф ФБР Едгард Хувер гарантував йому безкарність і недоторканість в замін за доступ до матеріалів про сексуальне життя політичної еліти США49. А. Кінсі став ідеологічним промоутером різних сексуальних девіацій, таких як гомосексуалізм, інцест, зоофілія, некрофілія, педофілія та ін.
Варто тут пригадати і вихідця з України Вільгельма Райха, який вперше вжив термін «Сексуальна революція», у своїй однойменній книзі, яка побачила світ у 1934 р. Він з власного досвіду дійшов до переконання, що сексуальність є віссю навколо якої обертається все життя суспільства та кожної особистості. У 1931 р. у Берліні заснував Association for Proletarian Sexual Politics, яка мала на меті легалізацію абортів, гомосексуалізму, запровадження сексуальної освіти та стимулювання жінок до праці, щоб обмежити їхній вплив на виховання дітей. Хоча вперше програму сексуального виховання дітей на державному рівні запровадили ті ж більшовики у Росії.
Так, Олександр Колонтай вважала, що інтимне виховання слід розпочинати на початку статевого дозрівання юнаків у 12–13 років. Але оскільки вчителів з сексуальної освіти було обмаль, то протягом 1919–1925 рр. до СРСР запросили близько 300 «фахівців» з країн Європи.
Вплив Вільгельма Райха та інших “фахівців” можна помітити неозброєним оком хоча б на «Стандартах сексуального виховання у Європі», які для кожного віку передбачають свій набір знань про статеве життя.
- У 4 роки дитина має відчувати приємність від дотиків до власного тіла та знати різні моделі родини та отримати інформацію про мастурбацію у період раннього дитинства.
- У 9 отримати знання про мастурбацію,
- у 15 р. – мати критичний підхід до релігійних чи культурних цінностей, вагітності, батьківства; Уміння дати раду з суперечливими особистими поглядами і цінностями у суспільстві і родині. Вчинення “сome out”, тобто оголошення про власний гомосексуалізм чи бісексуалізм. Прийняття різних сексуальних орієнтацій чи типів поведінки. Задоволення від мастурбації, оргазм. Відповідальність за безпечний секс. Толерантність до різних думок, поглядів і типів поведінки щодо сексуальності.
Сексуальне виховання: А, B, C
Тип А передбачає виховання до життя у чистоті, без вживання контрацепції (abstinence-only education, chastity education) і підтримується Католицькою Церквою.
Тип В має на меті біологічне сексуальне виховання, яке побудоване на поглядах про задоволення сексуальних інстинктів.
Тип С – компромісний варіант і включає обидві вищевказані підходи50.
Так, згідно соціологічних досліджень стає зрозумілим, що найвищий рівень абортів серед дівчат віком до 20 років є у країнах, де заняття щодо сексуального виховання типу B були введені у навчальні плани вже у 70-х роках.
У Великобританії – це співвідношення становить 18%, у Франції 15,2%, у Данії 15%, у Нідерландах – 13,8%, Фінляндії – 12,1%, а в Норвегії – 11,4 %. Натомість в Італії, де не вдалося запровадити статевого виховання у школах, це співвідношення складає 6,3 %. Це втричі нижче, ніж у Великобританії, де діти мають навчання щодо сексу з 7 років51.
Насилля над дітьми та тип виховання
У Америці насилля над дітьми визначається на основі виявлених венеричних хвороб, заяв до поліції, проведені терапії чи анкет. Середній показник сексуального насилля для Сполучених Штатів становить 27 % для дівчат і 17 % для хлопців. За цим показником США на одному рівні з африканськими країнами. Лише протягом трьох останніх років було виявлено близько 2 тис. випадків невластивої поведінки учнів, враховуючи, що 2/3 частини шкіл відмовилися подавати інформацію про сексуальні зловживання учнів.
Навіть діти у віці п’яти років виявилися одержимими сексом. У американських школах було усунуто від навчання 6 дітей. Як показують результати їхня кількість росте із віком. У групі 6-річних були виключені 8 дітей з формулюваннням “за сексуальні зловживання”, серед 11-річних – 69 учнів, а у віці 14 р. – 256 підлітків. Тобто у сумі від 2010 до 2013 рр. вилучено чи тимчасово заборонено навчатися з приводу сексуальних зловживань 980 дітям. Більшість з них – це хлопці (892).
Від 90-х рр. попереднього століття у Німеччині реєструють від 12 тис. до 15 тис. випадків сексуального насилля. Неофіційні підрахунки свідчать, що їх у 10-15 разів більше.
Дослідниця сексуальних зловживань у Німецькому Молодіжному Інституті Аніта Хеілігер вважає, що все більше дітей зазнає сексуального насилля від своїх однолітків. Це означає, що діти у віці від 14 до 16 р. є у групі найбільшого ризику щодо небезпеки зґвалтування. Цифри говорять, що протягом останніх десятиліть кількість осіб, що здійснили сексуальні зловживань зросла майже наполовину.
І навпаки, в Уганді було зафіксовано найшвидше у світі зниження кількості заражень ВІЛ-СНІДу та інших венеричних хвороб з 21,6% у 1991 р. до 6,1% 2000 р. Успіх криється у зміні поведінки мешканців країни, які зменшили кількість випадкових сексуальних контактів, партнерів, спадок чисельності сексуально активних хлопців у віці 15-19 рр. і зростання їхніх однолітків, які живуть у подружжі (що відповідає програмі А). Знизилася також частка молоді, яка мала передшлюбні сексуальні контакти. Цей успіх належить перш за все президентові, який відмовився від співпраці з організаціями, які поширюють контрацепцію та звернувся за допомогою до релігійних організацій з метою повернення до сімейних цінностей.
Наскільки є ефективними системи сексуального виховання В типу свідчать статистики країн, де діють дані програми. Це Німеччина, Велика Британія, Швеція, у яких давно вже втілюється у життя тип В. Щодо Польщі, то там від 1998 р. (модифікована у 2008 р.) діє освітня програма «виховання до життя у родині, що відповідає концепції А52. Нижче наведені статистичні результати.
Більшість аналізів враховують, що раннє сексуальне виховання негативно відображається на психічному здоров’ї дітей. Дослідження в США National Longitudinal Study of Adolescent Health (NLSAH 1994, NLSAH 1996), проведені серед дітей від сьомого до одинадцятого класів показали, що особи з раннім сексуальним досвідом мали менший рівень задоволення власним життям та значно частіше страждали на депресії, мали думки та спроби самогубства.
Дані з досліджень з 1999-2000 років у Фінляндії доводять, що серед учнів 8 і 9 класів, які мали досвід раннього сексуального життя, існує пропорційний взаємозв’язок між кількістю сексуальних партнерів і рівнем депресії. Це відбувалося незалежно від статті і для хлопців (які мали 5 або більше партнерів) становило у 2,5 а для дівчат 2,7 рази більше, у порівнянні з тими, хто мав одного партнера.
Неповнолітні особи, що брали участь у соціологічних опитуваннях Family and Adolescent Risk Behavior and Comumunication Study, і не мали сексуальних стосунків або відклали їх на пізніший час, мали кращу самооцінку, вищий рівень самоконтролю та більш оптимістичне бачення майбутнього, ніж ті, які вже мали сексуальний досвід або планували його отримати. Понад половини дівчат з цієї групи, які відкладали сексуальну ініціацію принаймні до 20 років, були більш задоволені своїм життям. Серед тих дівчат, які вже досвідчили сексуального співжиття, таких була 1/3 54.
Наведені дані не враховують нелегальних абортів, хоча згідно з міжнародних підрахунків вони становлять 1,5-5 % від загальної кількості перерваних вагітностей. Це залежить від легалізації чи заборони абортів, хоча навіть у країнах де вони дозволені законодавством, явище тіннєвих абортів також присутнє. Варто врахувати, що цифри не враховують аборти викликані пігулкою RU 486, які застосовуються на перших тижнях вагітності.
Стає зрозумілим, що сексуальне виховання Типу А є ефективнішим, ніж виховання Типу В поширені у Німеччині, Англії, чи Швеції. Вищевказані дослідження доводять, що поширення у школах контрацепційних препаратів не вирішують проблему незапланованих вагітностей і абортів у підлітків, а навпаки сприяють їм. Хоча варто визнати, що і програма А має свої вади, які втім можна ліквідувати шляхом підвищення кваліфікації вчителів, обмеження негативного впливу на молодь ЗМІ та Інтернету та співпраці між вчителями та батьками, але вона приносить значно кращі результати ніж програми В і С55, вона ефективніше бореться з поширенням венеричних хвороб та незапланованих вагітностей.
………………..
48 Джудід Райсман під час свого реферату в 1981 році запитала своїх слухачів – науковців: «Яким чином можна отримати результати дослідження сексуальної поведінки дітей, щоб при цьому не зробити злочину»? Запитання радше мало риторичний характер.
49 G. Górny,Pogoda dla pedofilów, Przewodnik Katolicki (31/2003). G. Górny, Czas pracuje dla pedofilów, Rzeczpospolita, 16.09.2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.rp.pl/artykul/191365-Czas-pracuje-dla-pedofilow-.html
50 Stop seksualizacji naszych dzieci [Електронний ресурс]. – Режим доступу// www. Stopseksualizacji.pl.
51 Статеве виховання у школах призводить до більшої кількості абортів [Електронний ресурс]. – Режим доступу//http://catholicnews.org.ua/stateve-vihovannya-u-shkolah-prizvodit-do-bilshoyi-kilkosti-abortiv
52 http://www.pro-life.pl/baza-wiedzy/teksty/edukacja-seksualna-materialy-do-pobrania
53 Wiersz 1. tabeli: Currie C. et al. (eds.), Social Determinants of Health and Well-being among Young People. Health Behaviour in School-aged Children (HBSC) Study: International Report from the 2009/2010
54Skutki edukacji seksualnej typu B [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.stop-seksualizacji.pl/index.php/edukacja-typu-b/skutki
55 Wronicz J. . Sexual education in Poland and in the European Union/ Wronicz J. //Wychowawca . – Warszawa, 2011. №6. -S. 24-27