«Скажи мені, де я помру, щоб я ніколи туди не пішов».
Речення вище описує супервміння, яке зустрічається не у кожного. Цю суперздатність я можу тренувати всього 10% часу, проте ці 10% призводять до позитивних результатів, які я спостерігаю у своєму житті.
Що це за суперздатність? Витримка.
Успіх, щастя або будь-яке інше слово, яке ви використовуєте, щоб сформулювати те, чого хочете, часто включає те, чого ви не робите.
Більше того, витримка може стати трампліном до більш корисної дії (наприклад, слухати замість того, щоб говорити).
Ми живемо у бурхливому світі. Він стає голоснішим, жорстокішим, хаотичнішим і претензійнішим.
Саме тому сьогодні – ідеальний час для того, щоб поводитися абсолютно протилежним чином і володіти суперздатностями, які мало у кого є.
Приховуйте свій інтелект
«Всезнайка – це людина, яка знає все, крім того, наскільки вона дратує»– Деметра Мартін
Якщо ви розумна людина, то, можливо, ви прагнете це показати.
Ви хочете, щоб люди знали, що ви розумні. І хоча немає нічого поганого в тому, щоб показувати свій інтелект, це може дорого коштувати. Люди не люблять, коли їх виправляють. Крім того, вони не хочуть, щоб хтось проектував на них свою неадекватність.
Якщо ви перебуваєте в робочій атмосфері, дотримуйтесь одного з 48 законів сили Роберта Гріна – ніколи не затьмарюйте майстра. Якщо ви будете показувати свою перевагу над керівником, це найпевніший спосіб зробити ваші стосунки напруженими.
Прагнення людей показати себе говорить про те, що їм не вистачає важливого типу інтелекту – соціального інтелекту.
Якби у вас був соціальний інтелект, ви б знали, що, дозволяючи іншим людям бути в центрі уваги, ви змушуєте їх відчувати себе важливими. І вони пов’язують це почуття важливості з тим, щоб бути поруч з вами.
Перефразовуючи Гріна, скажу, що набагато важливіше вміти протистояти бажанням показати свій інтелект (рухайтеся в тиші… нехай люди думають, що ви менш розумні, ніж це є насправді).
Для мене це дуже важко. Я відчуваю спокусу виправити людей, коли чую, як вони кажуть щось неправильне. Мені подобається обговорювати все те, що я знаю. Але часом я ловлю себе на думці, що ніхто насправді не хоче знати, наскільки я розумний. Люди хочуть знати, яку користь я можу принести їм.
Майже завжди краще недооцінювати свій інтелект, ніж перебільшувати його.
Чиніть опір груповому мисленню
«Божевілля рідко зустрічається в окремих людей, але для груп, партій, націй і вікових груп – це норма» – Фрідріх Ніцше
Ми часто обманюємо себе. Одна з найпоширеніших брехливих фраз, які ми говоримо собі? Ми думаємо, що ми неупереджені люди. В загальному це не так.
Ви створили свою особистість, побудовану на розповідях. Ви постійно розповідаєте собі історії, і ті, що ви повторюєте найчастіше, стають частиною вашої особистості. Ви також схильні приймати розповіді, засновані на групах, до яких ви належите. Ви робите це тому, що люди – за натурою племінні тварини.
Проблема виникає, коли ви не здатні навіть дотримуватися поглядів, які відхиляються від переліку принципів вашої групи. Це те, що на цей момент ви спостерігаєте в політичній сфері – ніхто не рухається з місця.
Якщо ви в змозі сформувати власний світогляд – допускається вміст елементів суперечливих філософій – ви отримаєте перевагу не бути божевільною людиною, що приймає участь в змаганнях в болоті.
Практично неможливо сформувати оригінальний світогляд, оскільки він повинен ґрунтуватися на укорінених оповіданнях (якщо тільки ви не оригінальний мислитель, що, звичайно ж, малоймовірно). Усвідомлення того, наскільки важко сформувати чисті переконання, дає вам смиренність, щоб ви могли позначити власну думку.
Кінцева мета? Будьте готовими сказати, що ви поміркували над тим, які компоненти групових історій ви вирішили прийняти. А потім тримайтеся подалі від стада.
Вам доведеться сидіти осторонь, поки інші будуть сперечатися. Не намагайтеся втрутитися у розмову. Вдосконалюйте своє життя.
Зрештою, більшу частину того, що відбувається у вашому житті, можна побачити і сформувати через призму вашої індивідуальності. Незалежно від того, до якої групи ви належите, ваш досвід, спогади і емоції унікальні для вас. І ви повинні бути щирими, щоб змінити будь-яке з перерахованого.
Перестаньте турбуватися про те, що думають про вас люди
«Ви чекаєте похвали від людей, які бичують себе кожних п’ятнадцять хвилин, і схвалення від тих, хто себе зневажає» – Марк Аврелій
Хочете навчитися не залежати від думки інших людей? Почитайте книгу про космос або подивіться відео на Youtube. Зараз я читаю книгу Стівена Хокінга “Коротка історія часу». Ось уривок з неї: «Наше сонце – лише одна зі ста тисяч мільйонів зірок, що утворюють нашу галактику Чумацький Шлях. Чумацький Шлях – лише одна з безлічі галактик в локальній групі. Локальна група, в свою чергу, є лише однією з тисяч груп і скупчень галактик, що утворюють найбільші відомі структури нашого Всесвіту».
А тепер подумайте про своє місце в цьому Всесвіті. Чому вас так хвилює те, що станеться або що про вас подумають інші люди, коли ви вже, по суті, мертві? Тому що люди – єдиний відомий вид, який є настільки зарозумілим, що ставить себе в центр Всесвіту.
Я роблю це. Ви робите це. Проте, чим менше це робиться, тим вільнішими ви є. Річ в тому, що свобода часто є наслідком того, чого ви не робите. Як тільки ви вирішите перестати піклуватися про непотрібні речі, це дозволить вам робити все, що ви хочете.
Ви збираєтеся дозволяти іншим людям – дрібним частинкам життя на просторах Всесвіту – заважати вам жити так, як ви хочете?
Відмовтеся від звинувачень
«Якщо це знаходиться під вашим контролем, тоді чому ви це робите? Якщо це знаходиться під чужим контролем, тоді хто винен? Атоми? Боги? Нерозумно в будь-якому випадку. Ніхто не винен” – Марк Аврелій
Мова йде про керування своїм розумом.
Якщо ви не керуєте своїм розумом, тоді ви перебуваєте під владою когось іншого або обставин. Вміння контролювати свою реакцію на те, що з вами відбувається, дає вам джерело влади, яке ніхто не може підірвати.
Як і більшість з нас, я злюся, коли хтось принижує мене або ставиться до мене несправедливо. Коли ситуація розгортається не так, як я того хочу, я починаю себе жаліти. Якщо мені пощастить, я усвідомлюю це і зосереджуся на ролі, яку відіграю в цій ситуації.
Ви чули про це раніше? Це так банально. Навіщо додавати особисту відповідальність в цей список?
Тому що це дуже важко і суперечить нашій природі.
Крім того, бувають випадки, коли провину необхідно покласти на себе, а не когось іншого, але це все одно не дасть жодних результатів.
Звичайно, ви можете переконати людину, яку ви звинувачуєте, в тому, що вона не має рації, але якою ціною? Якою мірою кожен з вас винен в цій ситуації? Ви схильні робити з себе жертву?
Звичайно, ви можете підкорити Всесвіт своїй волі та поліпшити обставини – замість того, щоб просто бути кращими – але, знову ж таки, якою ціною?
В крайній мірі, в моєму житті я бачив, що відмова від гри у звинувачення – це позитивний результаті в 99% випадків. Чи означає це, що я завжди миттєво беру відповідальність на себе? Дідько, ні, але я можу це зробити навіть через деякий час.
Навчіться слухати
«Більшість людей слухають не з наміром зрозуміти; вони слухають з наміром відповісти» – Стівен Кові
Ви колись вели бесіду, в якій ніхто одне одного не слухав? Одна людина говорила, а інші чекали, поки вона на секунду замовкне, щоб вставити свою репліку?
Ця стаття починалася з того, наскільки важливо мати витримку. Чому? Коли ви стримуєте свої дії і думки, ви стаєте кращим спостерігачем.
Коли ви стаєте кращим спостерігачем, ви розумієте, що можете просуватися далі, роблячи менше. Спочатку нелегко зрозуміти цю ідею – менше активності = більше результатів – але це правда.
Якщо ви дозволите іншим людям говорити, будете слухати і відмовитеся від необхідності негайно висловити свою точку зору, ви будете подобатися навколишнім. Люди люблять говорити. Необхідно надати їм таку можливість.
Поки вони розмовляють, слухайте. Якщо ви дійсно будете слухати, вони нададуть вам всю необхідну інформацію – свої надії, страхи, бажання, потреби, симпатії, антипатії. Просто сидіть і слухайте.
Ви також можете робити дрібниці, які змусять їх відчути, що ви чудовий співрозмовник, якому можна довіряти – повторюйте те, що вони сказали, давайте їм запитання, робіть акцент, коли вони говорять те, з чим ви згодні.
Ви можете використовувати цю техніку під час спілкування на форумах, в блогах і соціальних мережах. Не вдавайтеся до суперечок. Спостерігайте, поки всі не розкриють свої карти.
Перестаньте дозволяти своїм бажанням тягнути вас в різних напрямках
«Ті, хто має не багато бажань, діють спокійно, без страху»
Книги на кшталт «Думай і багатій» вчать вас тому, що ви повинні неодмінно прагнути до багатства.
Амбіції можуть бути хорошими і необхідними. Однак вони також можуть бути отруйними. Коли я надто зосереджуюсь на результатах, творчість стає менш веселим заняттям. Вона починає здаватися роботою.
Коли я пишу те, що, як мені здається, ви хочете почитати, і починаю потурати вам через бажання отримати якомога більше лайків, робота страждає.
Кожного разу, коли я роблю те, чого мені не хочеться, тому що думаю, що це допоможе мені отримати бажане, я відчуваю себе погано. І, навпаки, я відчуваю себе прекрасно, коли роблю те, що мені подобається.
Як щодо вас? В які статусні ігри ви граєте в цей момент? Про які предмети й обставини ви мрієте? Вас контролює бажання чи необхідність отримати той чи інший результат?
Мені постійно доводиться нагадувати собі, що я можу бути щасливим, маючи те, що у мене є в цей момент. І навіть якщо моє життя покращиться зовні, я швидко звикну до цього і знову почну бігати, як білка в колесі. Краще робити те, що я люблю вже зараз, і забути про майбутнє.
Перестаньте сприймати все настільки серйозно
«Обурення пожирає нас зсередини. І воно ще більш підступне, ніж більшість вад, тому що ми навіть не визнаємо, що воно приносить нам задоволення » – Тім Крейдер
Уявіть собі суспільство, де кожен прагне до власного благополуччя і не нарікає на уряд і те, що показують в новинах.
Що було б, якби ми взагалі перестали дивитися новини? Якби це сталося, ми б зрозуміли, що небо не падає на нас. Ні.
Ймовірно, ви можете спостерігати це в своєму житті. Речі, які ми схильні сприймати серйозно на високому рівні, наприклад, чи будемо ми воювати з «Х» (завжди є «Х»), мають мало спільного з тим, що відбувається на низькому рівні, по-іншому відомому як наше реальне життя.
Я перестав читати новини і заходити в Твіттер. Це не справжнє життя. Я зрозумів, що мене бісять пусті балачки. Крім того, навіть якщо ситуація жахлива, мої твіти її не виправлять.
Тим часом в моєму житті було багато речей, про які треба було дбати.
Забудьте про гнів і обурення. Вони не варті вашого розуму.
Припиніть сприймати все надто серйозно. Зосередьтеся на своїй кар’єрі, але не потрібно перетворювати її на своє життя. Будьте розсудливі, економте, розписуйте бюджет, але не ставайте надто неспокійним.
Проводьте час з друзями і близькими, не відволікаючись на щось інше.
