Дорослі часто стикаються з такими проблемами, як визначення свого місця в житті, фінансова нестабільність, особисті негаразди, стрес на роботі тощо. Але як бути, якщо поруч дитина, а батьків переповнюють негативні почуття? Як зберегти її емоційний баланс?
Психіка дитини дуже тендітна, проте є певні ознаки того, що дитина щаслива й емоційно збалансована:
- дитина виявляє почуття задоволеності й самоповаги;
- вона має бажання веселитися;
- сміється при будь-якій відповідній нагоді, посміхається без причини;
- уміє давати раду стресу, пов’язаному із тими чи іншими труднощами, упевнено долає їх;
- легко ставить цілі й знаходить шляхи їх досягнення;
- охоче грається в ігри, просить батьків дозволити запросити друзів, щоб гратися разом;
- адаптується до змін, демонструє гнучкість у своїх діях і рішеннях, виявляє повагу до батьків;
- намагається якомога швидше зробити домашнє завдання, щонайбільше часу перебувати у дворі з друзями;
- має багато друзів, із якими проводить багато часу;
- упевнена в собі, має гарну думку про себе та свою сім’ю.
Ці ознаки свідчать про те, що дитина емоційно збалансована. Утім, це не означає, що вона цілісінький день посміхатиметься. Вона може засмучуватися з тих чи інших причин, але при цьому матиме сміливість обговорювати свої почуття й шукати причину розладу.
Стресові ситуації можуть статися в житті найбільш позитивної дитини. Наприклад, якщо дитина отримала в школі погану оцінку, мама непокоїться: «Якщо так триватиме й далі, вона може провалити випускні іспити», «Що скаже вчитель, коли я прийду в школу?», «Напевно, я винна в цьому, адже вчора дозволила дитині лягти спати пізніше» тощо.
З іншого боку, батьки можуть і так відреагувати на подібну ситуацію: «Навчання зараз – твоя робота. Я розчарований тобою».
Тому, отримуючи погану оцінку, дитина думає: «Що скажуть батьки? Як їм повідомити про це?». У результаті виникає ситуація, коли батьки хочуть, щоб подібне не повторювалося з дитиною надалі, а сама дитина втрачає довіру до батьків і починає відчувати занепокоєння.
Дорослі мають право на помилку, але також її мають і діти. Невдачі підривають упевненість дитини в собі, незалежно від того, у якій сфері вони сталися. Тому дитина потребує ваших підтримки та мотивації.
У цьому й багатьох інших випадках емоційний стан дитини значно залежить від вашої підтримки. Щоб розвиток її особистості й навчання в школі проходили нормально, вона потребує позитивного зворотного зв’язку з вашого боку. Якщо ви хочете, щоб дитина максимально розкрила свій потенціал, дайте їй зрозуміти, що ви вірите в неї.
Емоційно збалансована дитина вміє знайти рішення будь-якої проблеми. Ваша підтримка допоможе дитині розвинути позитивне ставлення до життєвих труднощів, із якими вона стикається у процесі розвитку.
