Вміння розслабитись. Головне вміння для жінки, на мою думку. І це не про лінь чи безвідповідальність. Якраз навпаки. Жінка, особливо якщо вона – мама, зазвичай живе в режимі повної бойової готовності. Спочатку цей стан є виправданим, бо малим дітям постійно щось потрібно від мами. І мама постійно їх контролює. Особливо, коли вони затихли надовго 🙂
Але з часом цей стан стає звичкою. І переходить в постійний стан тривожності. І в намагання все проконтролювати, все передбачити і запобігти, всіх задовільнити. Навіть коли діти вже виросли, жінкам все ще важко розслабитись. Наче вони бояться скинути частину відповідальності з себе… і відпустити своїх дорослих дітей у їх власне життя.Важливо вміти розслаблятися. Навіть тоді, коли діти ще малі. Для того, щоб не вигоріти, не впасти з ніг в один момент, довівши себе до повного виснаження. А заодно і всіх навколо до нервового стресу. Бо напружена жінка не може дати любов і підтримку, розуміння і тепло. Вона може лише фізично забезпечити певні потреби. Але при тому емоційно зриваючись на ближніх. Одна клієнтка дуже влучно описала таку жінку: “Вона постійно була чимось занята, щось робила. Але вона була занадто виснажена, щоб просто любити нас”.
Тому потрібно вчитись розслаблятися. Навіть коли малюки плачуть, а старші діти сваряться між собою. Бо, якщо я не не наповнена, – можу лише насваритись у відповідь. З позиції мами в мене це виходить досить круто. Всі відразу роблять те, що потрібно. На мою думку… Але це не про любов.
Вміння розслабитись – це вміння зупинитись, заземлитись, відчути себе тут і тепер. Не втікати, бо ця ситуація мені не подобається, тому я вже живу проблемами наступних днів чи тижнів. Там я ще нічого не вирішу, а накрутити себе і інших – це досить поширене вміння стривожених мамусь.
Вміння розслаблятись – це також не брати на себе зайву відповідальність, вважаючи себе Богом, щоб все передбачити і всіх задовільнити. Я роблю те, що можу. А далі – молюся, віддаючи дітей, чоловіка, себе, різні проблеми під опіку Бога та Матінки Божої. Бо всі ми – їх діти!
Спокійна жінка – спокійні всі навколо. І це теж завдяки вмінню розслаблятися. Бо навіть коли жінка ззовні наче спокійна (читай – міцно тримає себе в руках!), а всередині – тривога чи неприйняття, то діти не почуваються безпечно. Адже вони відчувають маму завдяки глибокому зв’язку. А якщо вони відчувають небезпеку (мама ж недаремно тривожиться!), то проявляють назовні страх, капризи, негативні емоції. І заспокоїти їх в тому стані досить складно. Але дуже просто, якщо спершу заспокоїти себе. А для цього теж треба вміти розслабитись
