Євангеліє дня. #роздумивродині
Мт 9, 14-15 Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити».
Йоан Хреститель був вершиною Старого Завіту. Він був надзвичайно вимогливим до себе. Одягався в шкуру верблюду, носив волосяницю, їв сарану та дикий мед, жив і проповідував у пустелі. Багато людей приходило до нього хреститися, але частина із них, залишалася, вражена його духом, аскезою, цілісністю. Вони ставали учнями і наслідували ту вершину Старого Завіту, де перебував їхній учитель.
Багато було очікувань щодо Йоана. Його запитували, хто ти? Може пророк? Може навіть Месія? Йоан заперечував, постійно вказував на когось, Хто слідує за ним. На того, чия досконалість настільки перевищує всі досягнуті Йоаном вершини, що останній недостойний навіть, нахилившись, зав’язати сандалі досконалому.
Якщо Йоан настільки величний, яким тоді має бути Цей, Хто йде за ним? – в учнів Йоана паморочилося в голові.
І в якийсь момент вони вирішили піти і своїми очима подивитися на Месію. Вони приходять і, напевно, бачать веселу вечерю чи обід, де учні великого пророка їдять та п’ють, себе не стримуючи.
Учні Хрестителя очікували побачити іще досконалішу форму святості Йоана, а побачили Ісуса, і… Залишимо уяві домалювати емоції, в яких перебували послідовники великого аскета, побачивши Ісуса.
В своїй системі координат учні Йоана навіть фарисеїв поставили вище апостолів: “І ми, і фарисеї постимо багато, а твої учні…”
Що можна сказати на виправдання Христа і Його апостолів?
Просто. Змінилися часи. Приходив Новий Завіт, в системі координат якого, найменший в Небесному Царстві був більшим від Йоана Хрестителя з усіма його зусиллями та духовними подвигами.
Йоан це розумів, а його учні – ні.
Тепер трохи про нас.
В своєму християнстві ми можемо жити за законами Старого Завіту, намагаючись дотримуватися правил і приписів, в той час, як християнами нас чинить слідування Христу.
Боже Царство досягаємо звітом з плюсами чи галочками, а воно досягається любов’ю, і до того ж не нашою – Христа.
З духовним життям зрозуміло.
А якщо цей лейтмотив “змінилися часи” – поширити не лише на духовне життя, а, наприклад, і на виховання, ширше комунікацію з новим поколінням.
Детальніше на цю тему: Покоління Z і батьки із минулого
Ми можемо виглядати учнями Йоана, які торочать про цінності минулого, в той час, як наші діти інтуїтивно шукають дорогу майбутнього.
Саме Христос, який є Альфою і Омегою, єдиним достойним відкрити книгу і зняти її печаті – збагнути тайни світу, може ввести нас в розуміння себе, дітей, життя і часу, хіба що ми – послідовні учні Йоана, і не відпустимо свій закон на камені.
