Євангеліє дня #роздумивродині
Мт 6, 7-15 Того часу Ісус сказав своїм учням: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього. Тому-то моліться так: Отче наш, який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів».
1. Отче – Ми не увійдемо в цю молитву без визнання Бога Отцем. Нам складно буде назвати Всевишнього Татусем, якщо поруч зі своїм, земним батьком не відчували себе в безпеці і прийнятті. Для таких людей акцептація своєї історії, відносин з батьком є ключем, що може відкрити двері і впустити в середину духовного життя.
Бог – батько. І це єдиний вхід. Ми можемо практикувати безліч духовних вправ – молитви, розарії, чування, медитації, реколекції, пости, постанови… Все це не є дверима, лише – Отець.
Отже, відносини з батьком потребують зцілення.
2. Наш – Бог не є Батьком виключно для мене. Якщо я не можу прийняти інших людей, як Боже сотворіння, дітей Єдиного Отця, як своїх братів і сестер, іноді надокучливих чи анонімних, осуджуючих чи недалеких, але братів і сестер, я не стану сином “Багатодітного Батька” ))).
Отче і Наш неможливо відділити. Викидаючи із свого життя спільноту – братів, я викидаю і Отця, спільного для всіх нас.
3. ”Нехай святиться ім’я Твоє”. Хоча Євангеліє було написано грецькою мовою, але єврейський відповідник слова “святий” “кадош” – в буквальному сенсі “відділений”. В моєму житті має бути особливе, відділене місце для Бога. І це перше прохання в Ісусовій молитві. Христос вчить, щоби в першу чергу нас хвилювало чи відповідне місце в мені, в моїй сім’ї належить Богу.
4.Нехай буде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя – з грецькою царство βασιλεία перекладається також як і царювання. Тобто ми просимо не лише про те, щоби десь там за тридев’ятим було і Боже Царство, але, щоби Бог царював і в моєму житті.
5.Перша частина молитви присвячена Богу: а) визнання Його Отцем; б) прохання про освячення Його Імені; в) Царство; г) воля. Лише після цього Ісус звертає увагу на наші потреби: а) хліб наш; б) прости; в) не введи у спокусу; г) визволи від лукавого.
Молитва є симетричною – 4 її тези направлені на Бога, 4 – на себе. Спочатку на Бога, а потім на себе. Чи моя молитва є симетричною?
6.Хліб – в цьому слові міститься сума всіх наших потреб, не лише матеріальних, але і духовних. Бо в символічній мові Біблії та Церкви хліб є і Божим Словом, і Євхаристією. Отож, в цьому пункті ми просимо не лише про матеріальні потреби. На початку цього фрагменту написано, щоби ми не були багатослівними, як язичники, бо Бог і так знає всі наші потреби. Отож, висловлення прохань має сенс радше для нас, ніж для Бога – знати чого ми прагнемо і потребуємо, адже Бог і так про все знає.
Чого прагнеш?
7.Прости – не підважуючи Таїнства Сповіді, визнаємо, що кожна молитва має містити в собі аспект споглядання себе та визнання перед Богом своїх гріхів. Додаток до цього прохання можна перефразувати наступним чином: і не прощай мені провин, як і я не прощаю своєму ближньому. Без цієї умови навіть не варто просити про прощення.
Цікаво, а як корелюється ступор перед Сповіддю з прощенням інших людей?
8.Не введи у спокусу, але визволи від лукавого – можна сказати, що ця частина Отче Наша є міні-екзорцизмом.
Якщо порахувати всі слова молитви в українському перекладі, то виявиться, що дияволові приділяється біля 4% уваги. Не 0%, але і не 50%, 60% чи 70%. “Визволи від лукавого” – 3 слова з 70+.
Шукаймо Отця.
