“І сотворив Бог людину, чоловіком і жінкою сотворив їх”. Таким був Божий задум – щоби людина в сотворенні отримала свою “половинку”, бо “недобре чоловікові бути самому”. Цей Божий задум стосується перш за все сім’ї, як першої людської спільноти, де чоловік і жінка можуть уповні реалізовувати себе, як особистості. Проте відколи гріх став постійним супутником людини в цьому світі, сталося те, що і з дияволом, батьком гріха та брехні:
бажання “мати” переважило бажання “бути”.
Для щастя людини та збереження її від наслідків гріхопадіння Господь дає заповіді. Аж дві з них стосуються статевості людини, що свідчить про важливість цього питання.
“Не чужолож” – Шоста заповідь Божа – стосується, як одружених осіб, так і тих, хто готується до шлюбу. Грішити на “чужому ложі” – означає грішити проти Божого задуму, що “двоє стануть одним тілом” і “що Бог злучив, людина нехай не розлучає”. Людина Старого Завіту жила в системі координат, побудованій на заборонах. Так було простіше виконувати Закон, це не вимагало двозначного трактування того чи іншого припису.
Євангельські аспекти
Ісус Христос і зціленнями, і в притчах показував шкідливість бездумного виконання Закону. Християнська система цінностей побудована за зовсім інших принципах, що проілюстровано у викладі Дев’яти блаженств. Це “конституція християнства”, де немає місця частці “не”, а є лише констатування факту, що є добрим.
Це чудово видно, коли порівняти Заповідь “Не чужолож” та “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”.
В одному випадку – звичайна заборона, а в другому – заклик до збереження чистоти серця, як запоруки осягнення Божого Царства. Серце людини посідає у християнстві набагато важливіше місце, ніж просто орган для перекачування крові. Розумом людина приймає рішення, а серце подає розуму критерії для правильності рішень.
Коли гріх заволодіває серцем людини, її розум стає “затемненим”. Вона не може цілком адекватно сприймати дійсність і стає на бік зла. І навпаки, коли людина дбає про чистоту серця, її вчинки завжди прямуватимуть у фарватері добра і будуть вести її до Божого Царства. Духовний зір такої людини не буде нічим затьмарений, “бачитиме Бога” у ближньому, у сотвореному світі, життєвих ситуаціях…
Блаженні чисті серцем
У священичому служінні я не раз переконувався, як важливо для людини тримати своє серце чистим. Буває, спостерігаєш за “вільним падінням” людини у гріх, коли ніякі аргументи не дають жодного ефекту, а гріх стає “насущним хлібом” цієї особи. Коли пробую аналізувати причини падіння, переконуюся, що найчастіше головною причиною є її минуле.
Такою є ґенеза кожної подружньої зради: зокрема, усі її причини було закладено ще в молодому віці.
Якщо молода людина стає на бік гріха через перегляд порнографії, невпорядковані статеві стосунки до шлюбу, розпусну поведінку та мову – вона, хоче того чи ні, стає залежною від цього гріха. Інші люди починають сприйматися або як джерело такого задоволення, або як перешкода у його здобутті. І коли хтось із таким “духовним багажем” вступає в подружній стан, проблеми його чекають на порозі дому.
Ревнощі, подружня зрада, недовіра, сімейне насильство, розлучення, ігнорування іншого – усього цього не вдасться уникнути.
Дуже добре, коли людина розуміє цінність Таїнства Примирення, але не раз доводилося стикатися зі святотатським ставленням до Сповіді, коли пенітент сповідається, не ставлячи собі мети виправитися. Іде до сповіді, аби просто заспокоїти сумління, зробити це “про людське око”, ніби заграючи з Богом. Тоді, замість духовного лікування та наближення до Отця, стається щось протилежне: людина ще більше грузне у гріху, ніби в болоті, з якого надзвичайно важко вибратися. Добре, коли є кому молитися за цю людину. Добре, що ж безмежна Божа любов. Добре, коли людина має не до кінця затемнений розум і усвідомлює, що чинить. Якщо цього немає, вона стає рабом своїх бажань і нечистих прагнень.
Мене завжди дивувала ця здатність людини виправдовувати свої діяння, і то безпосередньо на сповіді.
Не так часто зустрінеш справжнє й безумовне покаяння, визнання власних гріхів. І щодо порушення Заповіді “Не чужолож” стається те ж саме. Кількість аргументів для виправдання подружньої зради може числитися десятками. Але найчастіше це відносять до якоїсь слабкості, неможливості опиратися спокусі.
Джерелом кожної гріховної дії є серце людини, де формуються думки. Кожен із гріхів має своїм початком думку.
Тому гріховні думки та помисли, якими втішається хлопець чи дівчина, чоловік чи жінка – це передумова подружньої зради й порушення Шостої заповіді Божої. Чистота серця означає також чистоту думок. Сьогодні моралісти дедалі частіше вслід за Йоаном Павлом ІІ вживають термін “екологія людини”.
Проблеми довкілля і його чистоти мають починається з проблеми “екології людини”, а саме – з її внутрішнього світу.
Проблеми довкілля тягнуть за собою нечистоти і забруднення. Нечисті думки та помисли тягнуть за собою нечисті вчинки, які не лише ранять того, хто їх чинить, а й несуть страждання всім людям навколо.
Статевість людини завжди певним чином формувала світогляд кожного. Але статевість без одного, дуже важливого, елемента може спричиняти деструктивні зміни особистості та вводити в духовну оману. Цим елементом є любов. Не та “любов”, що спрямована на себе, а любов, спрямована на іншу особу. Лише в подружньому зв’язку чоловік чи жінка можуть уповні реалізувати свою любов. Саме тому дивно чути від когось про любов поза шлюбом. Подружжя, яке своєму буттю завдячує любові й на ній, як на фундаменті, побудовне, завжди витримає будь-які випробування.
Що робити чоловікові й дружині, аби віднайти “чистоту серця”?
Християнське подружжя шукає християнських засобів.
1.Хорошим початком будуть сімейні реколекції.
Це особливий час духовних наук та бесід, коли члени родини можуть відкрити серце одне одному і Богу. Реколекції мають привести людину до “метаної” – покаяння, як цілковитої зміни способу мислення. Час, проведений разом, час у задумі та спокої прекрасно впливає на мікроклімат у подружжі, повертає минулу закоханість і додає любові. Сьогодні в Католицькій Церкві не бракує родинних рухів, де можна було би пройти такі реколекції або дістати відповідну допомогу від психолога чи священика. Їх достатньо легко знайти в Інтернеті або при великих храмах міст. Найважливіше, що можна звідти винести, – це досвід інших християнських подружжь, які пройшли подібні випробування, вистояли, стали сильнішими.
2.”Разом” – ключ до вирішення проблем
Часом, щоб урятувати подружжя, потрібні докорінні зміни, інколи навіть переїзд до іншого міста може все змінити. Це може стати новим початком подружжя, з якого чоловік і жінка вестимуть відлік щасливих років разом. І слово “разом” тут ключове.
Як бракує сьогодні цього спільного проведення часу в родині! Разом помолитися, разом пообідати, разом подорожувати, разом виховувати дітей, разом ходити до церкви, у гості, і ще багато чого “разом”. У сучасних реаліях, коли родина розділена заробітками, роботою, відсутністю спільних інтересів, це прямий шлях до смерті подружжя, якій передує його агонія в постійних подружніх зрадах.
І коли чоловік чи жінка проводять більше часу з іншими, а не одне з одним, це тривожний сигнал проблем, які можуть невдовзі постукати у двері тієї родини.
3. Спільне ложе
Одна з проблем подружжя, на яку не так часто звертають увагу, це не так перелюб, як відсутність спільного ложа. Подружжя, які не ділять ложа, живуть в одному домі, але сплять по різних кімнатах, на мою думку, неповноцінні. На жаль, таке досить часто трапляється серед християнських сімей, і це несе в собі приховані загрози, бо не вносить справжньої гармонії в сім’ю.
Чоловік чи жінка, які уникають спільного ложа, так чи інакше самі запрошують проблеми до свого дому.
Хочеться побажати всім подружжям одного: навчитися вирішувати свої проблеми також разом. Жити за принципом страуса, ховаючи голову в пісок, – це не християнський принцип. Саме тому довірлива бесіда одне з одним, а відтак бесіда зі священиком слугуватиме попередженню багатьох подружніх проблем і, зокрема, гріха проти чистоти.
4.Сімейний духівник
Чудовою практикою було би мати духівника для своєї родини. Подібно як сімейний лікар може принести багато користі, знаючи ґенезу хвороб своїх пацієнтів й успішно лікуючи їх, так і з сімейним духівником. Він може допомогти випередити чимало сімейних непорозумінь та убезпечити чистоту серця кожного подруга зокрема, щоби допомогти їм обом “узріти Бога”.
Священик, одружений, двоє дітей,
