23 лютого 1874 року британський майор Волтер Вінгфілд запатентував нову гру на свіжому повітрі, яка нині усім відома як теніс. Він прагнув отримати від цього прибуток, але марно. Хоча Вінгфілд заявив, що використовував в тенісі принципи давньогрецької гри в м’яч, але дослідники вважають, що він просто скомбінував правила популярних англійських ігор, наприклад, бадмінтона і сквош.
Батьківщиною тенісу, до якого ми так звикли зараз, можна вважати Англію, де з 1877 року проводиться Вімблдонський турнір.
Але саме слово «теніс» перекладається з французької, як «Ось вам! Грайте!». У вперше це слово було зафіксовано у книзі 1400-го року видання.
Далі пропонуємо 6 цікавинок про цю гру:
1. Перший тенісний м’яч був зроблений з дерева, потім їх стали робити зі шкіри. Наповнювали шкіряні тенісні м’ячі висушеними нутрощами тварин або вовною. Удар таким м’ячем був дуже травмонебезпечний, навіть смертельний.
2. Вважається, що тенісний термін «love» в значенні “немає очок” з’явився в 1792-му році і означає «грати з любові», тобто «безкорисливо». Однак деякі дослідники стверджують, що «love», як нульова оцінка походить від французького слова «L’Oeuf» ( «яйце») через зовнішню схожість яйця і нуля.
3. За правилами турнірів Великого шолома (крім US Open), якщо матч доходить до п’ятої партії, то вона триває до перемоги одного з тенісистів з перевагою мінімум в два гейми без тай-брейка.
Рекорд за тривалістю такої партії встановили на Вімблдоні-2010 Джон Ізнер і Ніколя Маю, закінчивши її з рахунком 70:68. Всього матч тривав більше 11 годин.
4. Анна Курнікова за свою спортивну кар’єру не виграла жодного дорослого професійного турніру в одиночному розряді. Гравці в покер назвали в її честь комбінацію з туза і короля (АК), так як і вона, комбінація гарно виглядає, але рідко виграє.
5. Наймолодшою серед тенісисток олімпійською чемпіонкою стала американка Дженніфер Капріаті, якій було не більше 16 років, коли вона перемогла на Іграх 1992 року в Барселоні в одиночному розряді.
6. Як не дивно, але рахунок в тенісі ведеться не зовсім звичайним чином: нуль, п’ятнадцять, тридцять і сорок. Чому використовуються саме ці числа? За легендою, на початку виникнення гри рахунок вели по годинах і кожне очко відмічалося на циферблаті переміщенням стрілки на чверть оберту. Згодом сорок п’ять трансформувалося для зручності в сорок.
Існує й інше пояснення. Згідно з ним, в середньовічних Франції та Німеччині вже існували ставки і гра на гроші, в тому числі і в теннісі. Закони ж, наприклад, в Німеччині, забороняли робити ставки понад 60 динар. Ось і ставили за один гейм до 60 дозволених динар, якщо додати всі ставки по 15 динар за 4 гейми, то і виходило 60.
А ще одна легенда свідчить, що в XIX столітті англійські судна під час салюту спочатку стріляли з 15-фунтових гармат основної палуби, потім з 30-фунтових гармат середньої палуби і вже після цього лунав постріл з найважчих 40-фунтових гармат нижньої палуби корабля.
Приємної гри.
