Євангеліє дня #роздумивродині
Мт 20, 17-28 Того часу прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв Дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: «Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне». Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього. Він запитав її: «Чого бажаєш?» Вона відповідає Йому: «Звели, щоби двоє моїх синів сіли – один праворуч Тебе, а другий – ліворуч у Твоєму Царстві». У відповідь Ісус промовив: «Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити?» Кажуть Йому: «Можемо». Він говорить їм: «Отже, чашу Мою будете пити, але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець». Почувши це, десятеро обурилися на двох братів. Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі дають їм відчути владу над ними. Не так буде у вас: але хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою, і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом; так само і Син Людський – прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати свою душу як викуп за багатьох!»
Біблійний автор недарма саме так виклав послідовність подій:
Щойно Ісус оповів учням про смерть, яка Його чекає в Єрусалимі, як мати Заведеєва вже підводить до Нього своїх “хлопчиків”, щоби “вибити” їм місця в “Новому Царстві”.
Але вона не знала правди про смерть, бо Він взяв “окремо” лише учнів, і тільки їм оповів, що Його насправді чекає. Так, але це знали Йоан і Яків.
Ісус їм пояснив, що Він буде піднесений, але на Хресті, буде увінчаний короною, але терновою, Його назвуть царем, але лишень глузуючи.
Чому вони дозволили своїй матері підвести себе до Ісуса? Чому не зупинили її?
Можливо, вони не могли сказати мамі “ні”? Можливо вони пробували це зробити, але жінка не зважала, осліплена ілюзією царювання і розкоші? А можливо самі Йоан та Яків залишалися сліпими і пропустили повз вуха Ісусові слова про хрест і муки.
Схиляюся до другого варіанту, хоча сам факт клопотання Марії Заведеєвої говорить про цю сім’ю дуже промовисто: мама залишалася головною і намагалася вирішувати справи своїх дорослих синів.
Чому другий варіант?
Просто. Коли інші учні почули, що Сини Грому розподіляють блага майбутнього Царства, вони обурилися. Наврядчи вони так реагували, якщо усвідомлювали би, які муки чекають Учителя.
Щойно Ісус прямо говорив про свою смерть, а вже за мить вони сваряться між собою за право сісти праворуч та ліворуч від Христа-Царя.
Тотальне нерозуміння, цілковита глухота, нульова емпатія та самотність Ісуса.
Чи можемо сказати, що в наших сім’ях бракує розуміння? Чи відчували гіркоту від того, що найближчі бувають глухими до Ваших потреб? Чи є самотніми в своїх родинах?
Давайте поглянемо на Ісуса в цій ситуації.
Вже майже кінець земного життя Христа. Він зустрів, взяв із Собою, виховав, всього Себе віддав апостолам, а вони не хочуть слухати чи не можуть почути біль Його серця. Вже немає часу – скоро смерть. По-людськи, це повне фіаско. І про це Він закричить у найкритичніший момент, в Гетсиманському саду, коли вибрані заснуть…
В той момент Ісус дійшов до межі Своїх людських сил, але не зараз.
Як веде Себе Ісус?
Він не засуджує, не розчаровується. Він пояснює і любить.
В часі, коли найближча Вам людина проявить черствість і нерозуміння, коли відчуєте цей біль, і він буде здаватися Вам нестерпним, згадайте саме цю історію Спасителя. Зупиніться, зловіть Його духовний погляд. І тоді стане легше, бо Вас розуміє Той, Хто також любив і також страждав від самотності в колі близьких.
