6 лютого, день народження Боба Марлі на Ямайці святкується гучніше, ніж Новий Рік, Різдво та День Незалежності. З сцен виголошують промови ті, хто за життя спілкувався з Бобом Марлі, хто їздив з ним по всьому світу на гастролях. Телебачення в прямому ефірі транслює інтерв’ю дружини легендарного музиканта, в Кінгстоні, столиці Ямайки, сотні тисяч людей ідуть на концерт Даміана Марлі, одного з синів, який продовжив справу свого батька, роблячи музику реггі все більш і більш популярною по всьому світу.
На Ямайці його вважають святим: “Він навчив нас всьому”, – так відгукуються про нього місцеві жителі. Пісня One Love є неофіційним гімном країни.
Популярність Боба в світі також неймовірна: та ж таки пісня One Love названа піснею тисячоліття за версією ВВС, альбом “Exodus” – альбомом сторіччя. В 2004 році журнал Rolling Stone поставив його на 11 місце в своєму рейтингу найкращих артистів всіх часів.
В 1978 році він був нагороджений медаллю «третього світу» від Організації Об’єднаних Націй. Цю нагороду супроводжувала неймовірна історія:
У грудні 1976 року Марлі був мимоволі втягнутим в місцеву політику, і на нього скоїли замах. У власному будинку Боба Марлі, його дружину і його менеджера Дона Тейлора обстріляли невідомі всього за два дні до концерту «Smile Jamaica». Цей безкоштовний концерт, який мав на меті примирити дві ворогуючі політичні сили острова, організував ямайський прем’єр-міністр Майкл Менлі, якого підтримував Марлі.
Незважаючи на вогнепальні поранення в грудну клітку і руку, він провів всі заплановані концерти, пояснивши це тим, що «в світі занадто багато зла» і він «не має права витрачати хоча б один день намарно».
На головному ямайському концерті він спочатку погодився заспівати одну пісню, але в підсумку провів півторагодинний виступ з групою Zap Pow перед 80-тисячного аудиторією.
У 1978 році Боб Марлі повернувся на Ямайку, щоб дати ще один політичний концерт, покликаний запобігти громадянській війні – «One Love Peace Concert». В кінці цього виступу на прохання Марлі на сцену піднялися ватажки ворогуючих коаліцій соціаліст Майкл Менлі (лідер правлячої Народної національної партії) і консерватор Едвард Сеага (лідер опозиційної Лейбористської партії). Вони потиснули один одному руки.
Водночас особа Боба є неоднозначною. Він мав 11 дітей, удочерив ще двох дівчаток, але по всій Ямайці є повно його дітей. Ямайка – це Боб Марлі і в буквальному сенсі цього слова.
Артист був затятим футболістом і в кожному своєму турне організовува змагання між своєю командою музикантів і місцевими жителями чи організаторами концерту. Під час однієї гри Марлі пошкодив великий палець на нозі, через деякий час біль спала, але з’явилася пухлина, якій Боб не надавав значення. Коли лікарі виявили на пальцю злоякісне ракове утворення, Боб відмовився ампутувати палець через релігійні переконання: “Людину не можна розбирати на деталі”. Він був послідовником та одним із пророків релігії растафаріанства.
Проста ампутація великого пальця могла врятувати життя одному із найвизначніших артистів ХХ століття!
Боб продовжував концерти, грав у футбол, але на початку 80-го року відчув наближення смерті і прийняв хрещення в Ефіопській Православній Церкві. В строгому розумінні Ефіопська Церква сповідує монофізитство, але це не применшує важливості пошуку Бога вмираючої людини.
Під час хрещення Боб Марлі взяв ім’я Берхане Селассіє (на амхарською мовою – Світло Святої Трійці).
Його похорони пройшли на Ямайці за законами Ефіопської православної церкви, при дотриманні традицій растафаріанства. У могилі поруч разом з його тілом поклали гітару «Gibson Les Paul», футбольний м’яч, пучок марихуани, Біблію і кільце, яке він носив постійно (подарунок ефіопського принца, старшого сина Хайле Селассіє I).
Перед смертю Боб звернувся до свого сина «Money can not buy life», тобто “Життя за гроші не купиш».
Мав рацію.
