В жовтні 2016 році пан Гройсман обіцяв підняти мінімальну заробітну платню до 3200 грн: “Ми з вами забезпечимо в країні двократне збільшення мінімальної заробітноі плати”. Уряд виконав свою обіцянку, а вже в січні 2018 року мінімалка становила 3700 грн. При цьому Кабінет знову пообіцяв, що планується підняття вже до 4200 гривень по результатам першого кварталу. І, цілком ймовірно, що обіцянка буде виконана.
Тож, вітаємо Вас, українці, мінімальна заробітна платня менш, ніж за 1,5 роки виросте майже в 3 рази.
Давайте розберемося, а чи є в цій діжці з медом своя ложка з дьогтем?
Після оприлюднення закону про підвищення мінімальної заробітної платні, МВФ звернувся із заявою в якій попереджав, що ріст заробітної платні має стати результатом збільшення продуктивності української економіки, інакше збільшення грошової маси провокуватиме необґрунтовану емісію, знецінення гривні, і, як результат, нульовий ефект від “покращення”.
Ми звикли до зростання мінімальної заробітної платні з подальшою інфляцією в часі підготовки до передвиборчої гонки.
Є навіть народна прикмета: підвищення зарплати – скоро вибори.
При збільшенні мінімалки середня та вище середньої зарплати не збільшуються пропорційно до збільшення мінімальної. А значить, якщо отримувачі мінімальних заробітних плат відчувають тимчасовий суб’єктивний ефект покращення, який поступово нівелюєтся інфляцією, працівники з середнім рівнем зарплати суб’єктивно переживають зубожіння, яке буде об’єктивно поглиблюватися наступаючою інфляцією.
Внаслідок цієї колізії в державних закладах і підприємствах фактично відбудеться перерозподіл фінансових ресурсів: бідні поділяться з біднішими.
Але приватний сектор економіки реагуватиме на ці зміни гнучкіше. Підприємці будуть змушені переводити своїх працівників в тінь або ФОП. А значить зменшиться доля населення, що має соціальний захист – лікарняні, відпускні, а особливо пенсії. При низькій культурі довгострокового фінансового планування, недовірі до страхових компаній та недержавних пенсійних фондів, маса фопівців буде позбавлена мінімального державного захисту. Це загострюватиме і так непросту ситуацію в сфері соціального захисту населення.
Від збільшення мінімальної зп, читай інфляції, теоретично можуть постраждати студенти та молоді спеціалісти. Якщо раніше їх залюбки оформляли на роботу на мінімальну заробітну платню, тепер, як державні чи комунальні, так і приватні підприємства не зможуть “дозволити” собі молодих спеціалістів за 3700-4200грн.
Зрозуміло, є і позитивні сторони інфляції:
Підвищення цін знижує схильність населення до заощаджень, а це в свою чергу активізує платоспроможний попит і, як наслідок, економічне зростання.
Підвищення цін супроводжується підвищенням рентабельності продукції, що підвищує активність бізнесу, сприяє зростанню ВВП і рівня зайнятості населення. Так що «повзуча інфляція» може виступити фактором нарощування обсягу ВВП.
Що стоїть за рішенням уряду підняти мінімальну заробітну платню: популізм чи економічні розрахунки зростання економіки?
Завершимо знаком питання, додамо лишень, що стаття написана не економістом і містить умоглядні висновки. Свої – робіть самостійно. Будемо вдячні за фахові роз’яснення. Запрошуємо фахівців до волонтерської співпраці.
