Йн 5, 1-3а. 5-16
Сьогоднішнє Євангеліє говорить про людину, яка нездужала 38 років. Вона дуже довго лежала біля купелі Витезди, але коли вода в купелі зрушувалася Духом, хтось випереджав нашого нещасного і пірнав у воду першим.
Хворий жалівся на те що немає нікого, хто би опустив його в купіль, і продовжував лежати.
Ми традиційно думаємо, що хворий не міг ходити: в нього не рухаються кінцівки чи він паралізований. Тоді зрозуміло чому хтось постійно його випереджає на шляху до басейну. Я завжди уявляв героїчну людину, яка, щойно вода сколихнеться, як починає щосили повзти, не маючи можливості встати.
Але грецький оригінал його зусилля описує словом έρχομαι – ходити. Тобто він мав змогу встати і піти. Напевно цей підйом на ноги коштував йому лічених секунд, що ставало фатальним – в цей час його випереджали.
Якщо хворий міг ходити, чому тоді говорив, що йому потрібний хтось, щоби опустити його в басейн? Якщо він так довго лежав і взагалі тяжко хворів вже 38 років, чому цей чоловік не продумав стратегію дій під час наступного хвилювання води? Навіть якщо несила стояти і довго підносишся на ноги, можна ж навіть лягти біля самого бортику басейну і щойно вода підніметься відразу перехилитися у воду, не даючи можливості конкурентам його випередити? Чому він нічого не зробив і нив, що йому потрібний хтось, хто спустить його у воду?
Саме тому Ісус і питає його чи хочеш бути здоровим? Ніби образ цього чоловіка викликав сумніви у Спасителя. Може він просто хотів жалості до себе? 38 років хвороба, довго лежить біля чудодійної купелі, всі його випереджають – бідненький, яка ж тяжка доля.
В Україні спостерігаємо безліч людей, які не хочуть бути “здоровими” в широкому сенсі цього слова. Бо здоров’я не викликає жалості.
А це хліб насущний, іншого вони не знають.
Подивіться на жінку алкоголіка, який п’є і б’є її. В неї є ноги, щоби піти від нього, але вона лежить біля своєї Витезди і стогне, викликаючи жалість, але не вибираючи змін.
Або молодий безробітний, який жаліється, що не можна знайти нормальну роботу – клята криза, олігархи, зрадницький уряд. Немає нікого, щоби його піднесли до життєдайної води. Лежить і стогне.
В цьому місці я раз за разом видаляю написаний текст, тому що так багато є прикладів лежання і не знаю який характерніший. Лише в собі, моїй сім’ї та близькому оточенні бачу їх десятками. Тому зупинимося.
Ісус запитує всіх нас чи хочеш бути здоровим?
Так?
Тоді вставай. Тобі не потрібно чудо, тобі потрібні зусилля.
Встати в біблійній мові це – залишити гріхи. Якщо хочеш здоров’я, маєш відмовитися від своїх “улюблених” гріхів. Далі говориться, що необхідно взяти свою постіль, оригінал уточнює κράβαττόν – ліжко, тобто тягти на собі неабиякий тягар, хрест.
Раніше ти лежав на тому хресті, підклавши подушку під голову, тепер мусиш а) встати; б) підняти хрест; в) нести його по життю.
Можливо так мало чудес в нашому християнстві, тому що ми не готові на ці зусилля: “Ні, Ісусе, дякую, краще залишусь хворим, полежу, галереї криті – прохолодно, є вже друзі та сусіди по лежанню – ми так чудово жаліємо одне одного”.
Хворий після 38 років хвороби вибрав здоров’я, і у нього попереду виклик як будувати своє життя, а що сьогодні вибираєш ти?
