Йн 10, 1-10 Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. Коли він усіх своїх овець виведе, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу!» Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. Тоді ще сказав Ісус: «Воістину, воістину кажу вам, що Я – двері для овець. Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. Я – двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру мали».
В сьогоднішньому коментарі в пастирі продовжимо бачити чоловіка, але представимо саму жінку в образі овець, адже тут Христос порівнюється до Пастиря, а Церква – до овець, а в посланні до Ефесян Христос порівнюється до чоловіка, а жінка до Церкви, тому наше припущення не суперечить логіці Священного Писання.
Запропонований Церквою фрагмент Євангелія відразу пропонує дві альтернативи: пастир та розбійник. Їх об’єднує те, що обидва прагнуть прийти до овець (в нашій аналогії – до жінки, дівчини). Звичайно, у них різна мета: для пастиря важливим є благо овець, а для розбійника власна користь, хіть, за одним стоїть Бог, а за іншим – диявол. Окрім мотивів та наслідків відрізняє їх також те, що один пробує залізти через вікно, а інший просто іде в двері.
Давайте перекладемо цю мову символів.
Якщо жінка в цій аналогії є вівцями, то шлях увіходження до неї в кошару може бути потрактований, як інтимне життя, в якому чоловік також заходить в середину. Пастир – це чоловік, який хоче взяти жінку собі за дружину, бути добрим по відношенню до неї, віддати за неї своє життя. Він входить через двері. Цей символ “двері” може означати те, що їхні відносини будуються відкрито, нормально, послідовно і природно. Можна додати, що цей чоловік приходить в дім майбутньої дружини, його знають та приймають воротарі-батьки дівчини, які відчиняють перед ним двері. Довіряють йому. Двері можуть бути сприйняті також як двері храму, двері таїнства, в даному випадку Таїнства Подружжя. Цей чоловік зв’язує усе своє життя аж до смерті тільки з нею.
Подальші дії Пастиря наступні: він виводить овець (жінку) з кошари (батьківського дому). Завжди іде попереду в життєвих ситуаціях, веде свою сім’ю. Жінка довіряє своєму чоловікові та іде за ним, бо знає, що чоловік-пастир чинить тільки з позиції її добра.
Злочинець лізе у вікно, тобто намагається побудувати відносини неприроднім способом: “спочатку секс, а потім розберемося”. Його стратегія набагато простіша, починається і закінчується використанням овець-жінки. Він переслідує лише свою короткочасну користь.
Побіжно скажемо про чистоту, як шлях будування відносин. Це далекосяжна перспектива побудови взаємин, а тому на ранньому етапі виявляє “злодіїв та розбійників”. Часто дівчина погоджується на “спонтанний секс”, на “дружній секс”, на “секс, що перевіряє чи пасуємо ми одне одному”, на “секс, щоби укріпити наші відносини”, на “секс, бо вже пора”, і тим паче на варіанти “секс, бо хлопець так хоче” і “секс, бо хлопець кине”. В такому випадку вона самостійно добровільно вибирає, щоби її ошукали, використали і залишили.
В Євангелії написано, що вівці ідуть лише за голосом паситиря, бо тільки його голос знає і цьому голосу довіряє, а інших голосів не слухає.
Тож чому вівці часом розумніші за дівчат? І що робити дівчатам, щоби не потрапити в руки “злодіїв та розбійників”?
Уважно і регулярно слухати голосу небесного Пастиря, щоби коли прийде пастир земний, вона розрізнила його голос серед багатьох інших облудливих голосів і сміливо пішла за ним.
