Йн 14, 1-6 Ісус сказав до своїх учнів: «Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене. В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то Я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де Я. Куди ж Я йду – ви знаєте путь». «Господи, – каже до Нього Тома, – не знаємо, куди Ти йдеш. І як нам знати тую путь?» Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене».
З початку слів Ісуса бачимо, що Він намагається заспокоїти своїх учнів. Що має дати їм сили? – Віра в Бога і Христа. Саме віра допомагає нам побороти невпевненість у своєму завтра.
Ця тривожність у великій мірі пов’язана з відчуттям глобальної бездомності. Бо смерть, за якою слідує порожнеча,навіть не порожнеча, а ніщо, це те, що ми до кінця не можемо перевірити: спростувати чи підтвердити – підточує наше життя та пробуджує тривогу.
Атеїст – духовно бездомна особа, бо іде у ніщо. Християнин балансує між вірою та невірством.
До надії християн апелює Христос: “В домі Отця Мого багато жител… Я іду напоготовити Вам місце”. Ісус хоче запевнити нас у тому, що дім є. Що там знайдеться місце кожному. І приходу кожного передує приготування оселі дбайливим господарем, Який тебе чекає, на тебе розраховує.
Цікавий діалог відбувається між Ісусом та Томою.
Бувають у Вас ситуації, коли Вам говорять щось, що ніби Ви точно маєете це знати, Ваш співбесдник впевнений, що для Вас це є очевидним. Ви не знаєте цього “очевидного” і реагуєте по-різному. Іноді Ви говорите “так-так, мені це відомо”, іноді мовчите і в контексті цієї очевидності Ваш співбесідник сприймає мовчання, як знання. Іноді Ви визнаєте, що не знаєете очевидного і просите роз’яснити.
Цікаво, що жоден інший апостол не розділив Филипового нерозуміння, залишився “розумним”. А Филип не побоявся виглядати дурним, визнав свою обмеженість та смиренно просив. Може Ісус спеціально сказав про ніби очевидну дорогу, щоби спровокувати апостолів до запитань. Чи виберуть гордість, чи знання? Смирення та інтерес чи бундюжність і пасивність?
Людина з критичним розумом, можна сказати з поставою дослідника. Таким учням теж є місце серед найближчих Христа.
Саме завдяки визнанню своєї обмеженості Филипом увесь світ почув фразу: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене».
