21 Далі Ізраїль сказав до Йосифа: Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших. 22 Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком.
Я вмираю, але Бог залишається. Дуже важко не сприймати своє життя таким, навколо якого все обертається. Дуже важко не приписувати всі заслуги собі. Яків каже: «Я помираю, але – не біда». І далі він турбується і думає не про себе, не про жах невідомої смерті. Його розум направлений вперед, в майбутнє.
Земля, яку Яків передає Йосипові імовірніше за все є Сихемом, який був здобутий зброєю, але при дуже непевних обставинах.
Багато років тому дочка Діна була зґвалтована хівійським князевичем Сихемом. Пізніше хлопець закохався і прийшов просити її руки. Яків боявся можливих конфліктів з місцевими племенами, тому погодився, але сини Симеон та Леві вирішили відомстити. Вони вирізали всіх мешканців міста Сихем. Відтоді місцевість, зрошена кров’ю належала патріарху. В Біблії більше немає згадок збройних конфліктів Ізраїля. Тож виходить він дарує Йосипу Сихем? Дуже дивний подарунок, адже синів-терористів він засудив, навіть позбавив спадщини в Обіцяній землі за цю різню? Чому батько дарує плід гріха і крові улюбленому сину?
Може знову в особі Йосипа слід віднайти Христа, тоді все стає на місця? Адже гріховні справи своєї історії ми віддаємо Христу, як єдиний дар, який можемо Йому дати. Яків віддав Ісусові зґвалтування дочки, біль, прокльони, депресію, різню, вбивства, плач мешканців міста, ріки крові та розчавлених немовлят. Яків віддав Богові найжахливіше, що мав в своїй історії.. Чи готові ми подарувати Господу свій найбільший біль, гріх, розчарування? Не дати потриматися, а подарувати, визнати, що цей гріх відтепер належить виключно Богові.
«Сихем» перекладається як «плечі», рамена». Це значення дуже тісно перегукується з хрестом. Тоді Яків в цьому епізоді є образом Бога Отця, який дає Ісусу весь гріх Божого народу, щоби на плечах улюбленого Сина цей гріх був знищений.
Поглянемо на цей фрагмент з іншої точки зору. Йосип був проданий в рабство в околицях Сихему, в Дотані. Тепер він отримує в дар землю, в якій розпочався його шлях через рабство до вершини. Сихем – це висхідна точка, в якій хвалькуватий хлопчисько почав процес перетворення на зрілого чоловіка. Яків дарує синові пам’ять про його історію.
Можливо, Яків перед смертю цим даром хотів приготувати Йосипа та через нього і братів до боротьби за Обіцяну землю. «Точіть мечі, влучайте в цілі – попереду велика війна». Так можна інтерпретувати заповіт Якова.
