Мк 9, 38-40 Того часу Йоан сказав Ісусу: «Учителю, ми бачили одного, котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами». А Ісус відповів: «Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити; бо хто не проти нас, той за нас».
Це Євангеліє містить в собі багато шарів розуміння. Спробуємо розібратися:
Тут ідеться про банальну ревність апостола Йоана. Ісус посилав учнів проповідувати, і їх супроводжували знаки і чудеса. Син грому, Йоан, був впевнений, що тільки вони, безпосередні учні Ісуса мають право вчиняти чуда. В такому сенсі це Євангеліє нагадує ситуацію в християнському житті України, коли є багато Церков, але серед них лише одна найправильніша, всі інші – грішники, розкольники та єретеки. Саме на користь цієї Церкви мають розподілятися матеріальні блага, землі, державна підтримка і т.д. Важко утриматися від такого коментаря в умовах сьогоднішніх реалій.
Якщо ширше поглянути з цієї ж площини, то треба усвідомити, що ми є нащадками родо-племінного суспільного устрою, який проіснував тисячі і тисячі безіменних років. Такий устрій має чітке розподілення: свій-чужий. Ми замикаємося на собі, і відмовляємо у праві іншим формам життя. Такий принцип співжиття постав, як відповідь на зовншіні небезпеки і потребу бути згуртованими. Проявляється він скрізь у вже відкритому суспільстві, яке прямо не бореться за виживання: держави формують образ ворога в інших державах, соціальні групи вмикають соціальні антогонізми, навіть соціальні мережі поділений за різними варіантами принципу “свій-чужий”.
Натомість, в Ісусі немає, ані “юдея, ані елліна – все одно”, “хто не проти нас – той за нас”.
Чому тоді в Євангелії від Матея у 12 розділі Ісус висуває протилежну тезу: “Хто не зі Мною, той проти Мене”? Справа в тім, що в тому конкретному випадку Ісус говорив про духів, а в цей раз про людину, тому жодної суперечності немає.
Але Євангеліє від Матея також пам’ятає слова Христа, який попереджав, що ті, які чинили дива та оздоровлювали можуть зустріти зовсім інший прийом на Небесах, ніж вони очікували: “Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!”
Чому в Нагірній проповіді Ісус засудив і застеріг проповідників, яких фактично заохотив в цьому Євангелії? Може тому що тоді був лише початок Його шляху, і Учитель хотів досконало спрямувати всіх учнів. Тоді серед натовпу, що був на горі під час проповіді можливо знаходився і наш чудотворець із пізнішого Євангелія, попереджений Христом, що його чудотворіння корисні для інших, але зовсім необов’язково – для його власної душі.
Підходив до завершення земний шлях Ісуса, і тепер Він приймав будь-яку проповідь та чудотворіння в Його, Христа, ім’я.
Можливо Йоан така суворо заборонив невідомому далі чинити дива в ім’я Ісуса, щоби чудотворець не обманювався думкою: “якщо я роблю такі діла, то є точно боговгодною людиною”?
А Можливо Йоан подумав, що все, що робиться в ім’я Ісуса має знаходитися в єдиній спільноті, в одній отарі, Церкві.
Але як тоді, так і тепер це не так.
