INTRO
Ось вже півроку ми разом з моїм чоловіком живемо під одним дахом з його рідними. Наскільки мені зрозуміло, ще серед його пращурів було заведено гостювати та родичатися. Тож цей ритуал дійшов і до наших часів. «Окейно, маю новий шанс вчитися знаходити спільну мову з новими бабусями, дідусями, дядечками, тітоньками та їхньою малечою» – подумала я. Отож вони завітали до нашої гостинної хати під час пасхальних свят . Окрім дорослих, було троє дітей, всі дівчата – 15, 14 і 12 років. Маю зауважити, що мій чоловік і я є людьми, котрі все життя жили разом з котами. Ой ні, не так. Тобто ми любимо тварин, доглядаємо за ними – наразі це два кота, дві собаки та декоративний кріль. Тож до приходу гостей нашого вухатого друга я винесла у двір, аби той подихав свіжим повітрям під ласкавими променями сонця.
Діти одразу зацікавилися вухастиком та забажали його побачити. Направду кажучи я зраділа, адже побачила у очах дітей вогник цікавості та запалу. Проте… Це було останнє, що я взагалі бачила в їх очах того дня. Бо ті прекрасні очі були прикуті до екранів смартфонів. Далі – бумеранг для відео в інстаграмі та жодної ініціативи. У сенсі – живої ініціативи. Наймолодша ( до речі, люблю її дуже!) худенькою ручкою тримала гаджет, ведучи зйомку, а іншою намагалася погладити тваринку. Від екрану очей не відривала, на жаль.
Мережева хвороба.
«Ти не зависаєш в інстаграмі? Ого! Капєц»
Аня, 19 років
Чомусь у сучасному світі прийнято так вважати, що висвітлювати своє особисте життя – є нормальним. Одне питання: навіщо? Кому це потрібно? Якщо ми говоримо про більш старше покоління молоді ( 25 і вище), то тут скоріше спроби позмагатися з оточуючими власними досягненнями. Таким чином вдається сформувати хибне бачення чого завгодно – любові, батьківства, жіночності, сили.
Як наприклад, 25-річна вагітна постить на своїй сторінці вірші про те, що істинне,глибоке кохання починається тоді, коли з’являється дитина. Серйозно? Нехай розкаже це тим, хто «Вагітна у 16». Смішно? Та годі! Як то кажуть, тут у кия два кінці.
Багатьом молодим жінкам часом не вистачає розуміння самої суті подружнього життя. А що, зробила тістечка, наварила узвару, виклала в соцмережі з тегом #home food #love my husband.
Хоча це все теж велике спірне питання, як вона його там love і чи любить взагалі. Адже чомусь, ввечері він іде до порожньої хати. Ви запитаєте «Чому? Адже вона вдома, зі смачною вечерею». Так, але чекає вона не на коханого, а на нові лайки під своїми фотками з вечерею, яку приготувала власноруч (бодай хоч раз на місяць, мабуть, бо навряд би постила everyday routine).
Для кого ці звіти?
Відповідь проста – для себе. Коли людина не має здорового сприйняття себе та свого життя, коли не має цілісної картини світу, саме тоді можна збирати пазли з сотень однотипових фотографій на власній сторінці в соцмережі. Вважаю, що якісь моменти викласти – то є нормальним, але ж не все на світі.
Розмежовуючи поняття
Парадокс у тому, що звичайна людина, яка живе своїм життям – це і є власне парадокс. Жити і дихати на повні груди – от воно щастя. Втім, для когось щастя – це нові лайки та оцінка з вуст оточуючих. Це ніби як підтвердження власної суттєвості в очах цілого світу. Психологія називає інтернет-залежність однією з форм адиктивної поведінки, коли людина намагається втекти від реальності шляхом зміни свого психічного стану.
Люди намагаються зробити більш привабливими себе на фотках, більш щасливими у кадрі та більш успішними. Щоб інші позаздрили і вважали їх найщасливішими та найуспішнішими. Це коли починають мірятися красою власних дітей, привабливістю дружин та успішністю чоловіків. Перепрошую, на хвилиночку, що таке успіх? Це поняття живе поза будь-якими рамками. Це щось, що ви робите сьогодні трошки краще, ніж вчора. Це щось таке добре (чи не зовсім), що ви віддаєте світові спочатку задарма, і поступово отримуєте віддачу у вигляді певних ресурсів, не завжди матеріальних – задоволення від цікавої справи, гроші, гордість, вдячність тощо.
Говорячи про залежність від соціальних мереж, варто зрозуміти для себе, чи хочеш ти стати незвичайним в очах спільноти? Візьми своє життя під особистий контроль. Наповни його цікавим хобі, розумними книгами, справжнім коханням, реальними друзями. Тримай інтригу!
Олександра Новак
