Мт 5, 20-26 Того часу Ісус сказав своїм учням: «Кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного. Ви чули, що було сказано прадавнім: “Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду”. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: “Нікчема” – той підлягає верховному суду. А хто скаже: “Дурень” – той підпадає під вогняну геєну. Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар. Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя тебе не видав слузі й не кинули тебе до в’язниці. Воістину кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта».
Навчання Павла про Божу благодать, яка перевершує всі людські старання іще не народилося, Ісус робив лише перші кроки в проповідуванні Царства Небес. Інакших шляхів святості, окрім шляху книжників та фарисеїв в народній свідомості не існувало. Праведність в розумінні тогочасних євреїв полягала в дотриманні усіх законів та приписів. Книжники та фарисеї були зразковими виконавцями багаточисельних заповідей юдейської віри. Все життя цих аскетичних людей було безперервною спробою і провалом виконати все.
Коли Ісус говорить про праведність, яка має перевищити праведність книжників та фарисеїв, інакше Боже Царство буде зачиненим, то наражає своїх слухачів на відчай, відчуття тупику та усвідомлення зазделегідь передбачуваної поразки.
Хтось подумає про марноту будь-яких спроб та зусиль. А хтось, почувши про безненсовність підніматися по стіні хмарочоса на 777 поверх, зайде в середину і пошукає сходи, а ще краще ліфт.
Про свою слабкість і про ліфт говорила свята Тереза із Ліз’є. Вона усвідомлювала, що не має такої сили, як Тереза Авільска чи Жанна д’Арк, а значить їхнім шляхом вона не зможе пройти. Вона впала у відчай? Перестала робити зусилля? Чи намагалася робити те, чого не здатна?
Ні! У відчаї і молитві вона віднайшла свій “маленький шлях”, а оскільки тоді в Європі тільки починали з’являтися ліфти і були популярною новинкою, свята Терезка це сходження угору назвала “духовним ліфтом”. Це шлях для маленьких і слабких, потрібно лишень сісти у ліфт, а незбагненний механізм тебе підійме угору.
Тому видима поверхневим поглядом жорсткість та безапеляційність Ісуса, є насправді турботою про маленьких і слабких, запрошення шукати свій шлях до Бога.
