«Визнання та належна підтримка сім’ї повинні бути першим інтересом для громадських інституцій», – читаємо у промові, яку Папа Франциск приготував для зустрічі з делегацією Форуму Сімейних Асоціацій, що об’єднує 47 асоціацій та 18 регіональних форумів, які відстоюють у суспільстві сімейні цінності та дбають про підтримку та захист родини.
Подружжя – союз між чоловіком і жінкою
Приймаючи в суботу, 16 червня 2018 р., захисників сім’ї з нагоди 25-річчя їхнього згуртування, Святіший Отець вручив їм заздалегідь приготовану промову, віддавши перевагу тому, щоб говорити від серця, торкаючись різних тем. Насамперед, він наголосив, що існує лише одна сім’я, створена на Божий образ, що є союзом між чоловіком та жінкою. А щоб ці узи тривали в часі, потрібно багато терпеливості.
Серед інших тем – явище аборту та проблема відкритості на життя, яке завжди залишається цінним і недоторканим. З притаманними йому жартами та особистими спогадами, Папа поділився думками про стосунки між батьками й дітьми, які нерідко страждають від викликів, пов’язаних з працею або її відсутністю.
Сім’я – у центрі Божого задуму
У промові, яку Папа вручив у письмовій формі, зазначається, що сім’я перебуває «в центрі Божого задуму», про що свідчить уся історія спасіння. «Згідно із таємничим Божественним задумом, взаємодоповнюваність і любов між чоловіком і жінкою роблять їх співробітниками Творця, Який ввіряє їм завдання народжувати нові створіння, турбуючись про їхнє зростання та виховання», – пише він, додаючи:
«Любов Ісуса до дітей, Його синівські взаємини з Небесним Отцем, Його захист подружнього вузла, який Він оголосив священним і нерозривним, у повноті об’являють місце родини в Божому задумі: будучи колискою життя та першим місцем прийняття і любові, вона відіграє суттєву роль в покликанні людини та є немовби вікном, що навстіж відчиняється на таїнство Самого ж Бога, Який є любов’ю в єдності та троїчності Осіб».
Сім’я – школа справжніх стосунків
За словами Святішого Отця, наш світ, який часто керується «індивідуалістською та егоїстичною» логікою, втрачає «сенс і красу стабільних уз». І через це не є легко збагнути цінність сім’ї, що призводить до сприймання її в тому ж ключі, який «віддає перевагу індивідові, а не стосункам і спільному благу».
Натомість, «повне визнання і належна підтримка сім’ї повинні становити першочерговий інтерес для громадських інституцій, покликаних сприяти створенню та зростанню міцних і благополучних сімей, що займатимуться вихованням дітей і опікуватимуться ситуаціями слабкості». Адже якщо хтось «навчиться жити справжніми стосунками в лоні родини», то зможе жити ними і в ширших контекстах.
Радість – найпромовистіше свідчення
Як зауважує Папа, ціль «підтримки сімей та їхнього належного цінування» досягається шляхом «невтомної праці», зосередженої на підвищуванні суспільної чутливості й діалогові. Він заохотив членів Форуму й надалі бути поширювачами пропозицій, які «показують красу сім’ї» та «мало що не примушують, будучи переконливими, визнати її важливість і цінність», а також свідчити «радість любові», описану в Апостольському напоумленні «Amoris laetitia».
«Не існує кращого аргументу від радості, – пояснює він, – що променіючи зсередини, підтверджує цінність ідей і життя та вказує на скарб, який ми відкрили і хочемо ним поділитися».
Активна участь в суспільному житті
Святіший Отець дякує членам Форуму за діяльність, спрямовану на сприяння «активній і відповідальній участі родин в культурному, суспільному та політичному житті» і за підтримку «адекватної сімейної політики, що захищатиме та підтримуватиме завдання сім’ї та її права». Він також заохочує сприяти залученню батьків у сферу шкільництва та підтримувати зростання народжуваності, підвищуючи суспільну чутливість щодо необхідності політик, відкритих на дар життя:
«Це справжній парадокс, що народження дітей, що становить найбільшу інвестицію для країни та першою умовою її майбутнього процвітання, часто стає для сімей причиною злиднів з огляду на незначну підтримку, яку вони отримують, або через неефективність багатьох служб».
Захист сім’ї – це захист гідності, а не конфесійне питання
Підсумовуючи, Папа зауважує, що ці та інші проблематики слід долати «з рішучістю та любов’ю», показуючи, що діяльність на підтримку сім’ї не може тавруватися як «конфесійна», аби згодом звинуватити її в «небезсторонності». Вона, натомість, «ґрунтується на гідності людської особи, а тому може бути признаною та прийнятою усіма».
