Мк 14, 12-16. 22-26 Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, кажуть Ісусу Його учні: “Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати Пасху, аби Ти спожив?” Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: “Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями Пасху? І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас”. І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, – і приготували Пасху. Коли вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: “Прийміть, споживайте, це Тіло Моє!” І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм – і всі пили з неї. І Він промовив до них: “Це Кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!” І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
Наскільки промовистий символ обрав Равві для своїх учнів. Іти за чоловіком з глечиком на плечі. Пам’ятаємо слугу Авраама Елеазара, який приїхав в Харан шукати жінку для свого могодого господаря Ісаака. Він попросив у Бога, щоби дівчину, яка не лише дасть пити йому, але також буде готова напоїти його верблюдів, стане обраницею. Він просив у Бога такий знак і отримав Ревеку. Ісус, нащадок Ревеки, також посилає апостолів за “водяним знаком”.
Ісус про себе говорив, що Він є Водою Живою, коли посилав Духа Святого також порівнював Його до води, говорячи, що з черева потечуть ріки Води Живої. Божа наука, Боже Слово в мові пророків зображується росою, водою. Про праведного чоловіка в першому псалмі написано, що він подібний до дерева, посадженого при потоках водних.
Тобто Ісус закликає апостолів завжди слідувати за Ним, за Словом і за Духом Святим. Цей висновок підкріплюється образом цього чоловіка з глечиком води на плечі.
Потоки Духа Святого хлинули на землю після Хресної смерті Ісуса Христа. Можна сказати, що Ісус на Своїх плечах приніс у цей світ Духа Святого, так само як і чоловік ніс глечик з водою-Духом на своєму плечі.
Про воду ми знаємо багато. Без неї людина не зможе витримати і 3 діб. В умовах сухого і жаркого клімату Ізраїлю, цей термін різко скорочується. З весни-літа в свій рюкзак я завжди кидаю пляшку води, коли працюю ця сама пляшка стоїть поруч з відкрученою кришечкою. Вода на відстані витянутої руки завжди зі мною.
Чи так само з Господом? Чи Він поруч? Завжди поруч? Яка відстань між нами? Чи є чистою пляшка з якої п’ю воду Духа Святого? Чи усвідомлюю, що без Нього помру?
Розум, який не допускає Бога в своє життя, стає катом власного духу
