На півночі Таїланду із затопленої гірської печери Тхам Луанг 10 липня були витягнуті останні четверо з 12 школярів і їх вчитель. Всі вони були заблоковані там, коли 23 червня піднявся рівень води і заблокував виходи. Цей успіх став результатом складної операції, проведеної місцевими та іноземними військовими при важливій участі дайверів-волонтерів з багатьох країн світу.
Всі діти госпіталізовані, вони виснажені, деякі страждають від легеневої інфекції. Однак в цілому вони знаходяться в хорошому фізичному стані, з урахуванням часу, проведеного ними в печері в умовах відсутності нормальної атмосфери, світла, харчування, засобів гігієни, пониженої температури і складного шляху назад на поверхню. Імена дітей не розголошуються. Влада Таїланду досі суворо забороняє журналістам наближатися до місця проведення операції, а всім учасникам – її коментувати. Дрон однієї з місцевих телекомпаній, що знімав те, що відбувається з повітря, був збитий, а знімальну групу затримала поліція.
Всього в порятунку дітей і їхнього тренера брали участь понад тисячу осіб, з них 90 – професійні військові і цивільні дайвери. На півночі Таїланду в липні починається сезон найпотужніших тропічних мусонів, і місцева влада постійно повторювала, що веде боротьбу за життя 12 дітей з місцевої футбольної команди “Дикі кабани” і їхнього 25-річного тренера з водою і часом – в разі нових дощів ділянку печери, де вони перебували весь цей час на узвишші, могло затопити повністю.
Тхам Луанг – печера з численними сталактитами і сталагмітами, туристична пам’ятка провінції Чіанграй в околицях знаменитої гори Дой Нанг Ной, бічні гілки якої розходяться на багато кілометрів в різні боки. 23 червня, коли діти з учителем вирушили в похід до печери, щоб відсвяткувати день народження одного з хлопчиків, почався сильний дощ і повністю затопив всі виходи і доступ до внутрішніх галерей. Люди, котрі відправилися на пошуки зниклих, виявили біля входу в Тхам Луанг деякі їхні речі, після чого почалася колосальна операція з порятунку дітей, підтримана урядом. Вона висвітлювалася журналістами всього світу. Таїландські військові, аквалангісти і спелеологи залучили до роботи також військових і цивільних фахівців із США, Росії, України, Великобританії, Австралії, Китаю, Японії, Бельгії, Ізраїлю, Лаосу та інших держав. Дуже багато дайверів і виробників спортивного спорядження, що особливо спеціалізуються в складному Кейв-дайвінг (тобто в зануреннях в печерах), запропонували свої професійні послуги та обладнання добровільно, самостійно прибувши на північ Таїланду.
Через дев’ять днів британські аквалангісти за допомогою інших військових і фахівців, які підготували для них проходи під водою, знайшли 13 зниклих живими на виступаючій скелі в одній з далеких галерей, приблизно в 4 кілометрах від основного входу в печеру. Ще через день їм вдалося доставити їжу, ліки, ліхтарі, балони з киснем і ковдри. Рятувальники почали відразу відкачувати воду з печери, і, поки не пішли нові дощі, її рівень знижувався кожну годину на один сантиметр. Однак потім, незважаючи на їхні зусилля, він став підвищуватися в середньому на три-чотири сантиметри на годину.
Незатоплена ділянка печери, в якій опинилися діти досить мала. За час, проведений в печері внаслідок дихання склад повітря почав стрімко змінюватися, насичуючись вуглекислим газом. 6 липня 2018 на шляху до виходу, втративши орієнтацію в повній темряві в стрімкому потоці холодної замуленої води, загинув волонтер, колишній водолаз ВМС Таїланду Саман Кунан, котрий привіз дітям і вчителю, а також рятувальникам для підготовки операції балони з киснем. Потім в печерну камеру, де перебували діти і вчитель, дайвери зуміли прокласти трубопровід, по якому кисень закачувався під тиском.
Керівники рятувальної операції з самого початку запропонували три її сценарію. Перший, самий пасивний, припускав, що діти і тренер за допомогою підтримки ззовні, припасів і допливу до них військових лікарів будуть чекати кінця сезону дощів, коли вода в печері почне спадати природним шляхом і вони зможуть самі дістатися до виходу. Реалізація цього плану могла зайняти кілька місяців. Однак вода прибувала стрімко, повітря всередині ставав дедалі важчим для дихання, і рятувальники зрозуміли, що чекати не можна.
Другий варіант передбачав буріння нового входу в печеру або шахт зверху над нею, крізь які можна було б підняти по одному постраждалих в спеціальних капсулах. Були пробурені три отвори, один із яких глибиною майже 400 метрів. Але потім від цього плану було вирішено відмовитися, коли з’ясувалося, що далі знаходиться товстий шар граніту, який можна було пробити лише мікровзривами – які могли б викликати обвал в тій частині печери, де залишалися діти і їх вчитель. Однак за допомогою цих свердловин інженерам вдалося почати відкачувати навколишні грунтові води і осушувати прилеглі дрібні водойми, щоб загальмувати подальше затоплення печери Тхам Луанг.
В результаті у рятувальників залишився тільки один можливий, але вкрай небезпечний варіант дій – навчити дітей користуванню аквалангом і в супроводі досвідчених дайверів по одному, після отримання дозволу від їх батьків, доставляти до виходу, причому під водою їм доводилося вперше в житті плисти близько кілометра. При цьому слід врахувати, що Кейв-дайвінг – одна з найнебезпечніших спеціалізацій в світі підводного плавання навіть для дорослих фахівців, які навчаються майстерності печерних занурень роками. До того ж рятувальникам бракувало багатьох деталей водолазного обладнання, відповідних за розмірами для дітей.
Як не дивно, всі діти, наймолодшому з яких виповнилося 12, а старшому 16, незважаючи на страх, виснаження і емоції, зуміли впоратися з усіма небезпеками. Для супроводу дітей під водою були відібрані 5 найдосвідченіших дайв-майстрів з елітного підрозділу ВМС Таїланду “Морські котики”, і 13 добровольців-іноземців. По дорозі для них заздалегідь були прокладені так звані “ходовики”, тобто мотузки, прикріплені до стін в проходах, для орієнтування в темряві і опору потоку води в умовах нульової видимості, влаштовані пункти зупинок для відпочинку і складені запасні балони з киснем.
Влада Таїланду у зв’язку з цим постійно висловлюють подяку як всім своїм громадянам, військовим водолазам, бойовим пловцям, лікарям, інженерам і багатьом різним фахівцям. Свої послуги запропонував, в тому числі, відомий винахідник і бізнесмен Ілон Маск, який відправив у провінцію Чіанграй групу інженерів, обладнання, електробатареї і навіть власну саморобну мікроподлодку, зібрану з деталей його ракети Falcon 9. Втім, від її використання в рятувальній операції в кінці кінців було вирішено відмовитися.
Родичі врятованих хлопчиків і жителі міста Чіанграй біля головної міської лікарні після отримання звісток, що всі 13 зниклих врятовані:
