Після народження двох дітей я опинилася у ситуації, яка не лишала альтернатив: або я навчуся встигати більше, або залишуся за бортом чи то улюбленої роботи, чи материнства. Зараз я встигаю працювати на трьох роботах, займатись спортом, ходити на дитячі свята у садку, відпочивати з дітьми на вихідних і при цьому не бути на межі нервового зриву. Я вирішила поділитися тими лайфхаками, які я напрацювала на власному досвіді та які стали моїми лайф-сейверами в останні чотири роки.
І. Вставайте рано
Робота вночі – це зло. Роками я працювала вночі й через це двічі опинялася в лікарні – перевтома підточувала резервні сили організму, імунітет падав. Зрештою я знайшла «чарівну пігулку» або «рецепт всевстигання» — ранні підйоми. Справа в тому, що після довгого робочого дня наша концентрація та продуктивність нижчі, а затрати енергії – вищі. Дві години роботи зранку і вночі – це абсолютно різні дві години. За дві години роботи зранку (наприклад, з 5.00 до 7.00) можна зробити набагато краще і більше, ніж за дві години вночі (з 22.00 до 24.00, наприклад). І при цьому ви не перевтомитеся.
Фішка у тому, що якість годин сну не однакова. Найвища якість сну – у проміжку з 22.00 години вечора до 02.00 години ранку. У ранкові години (5.00 — 7.00) якість сну вже найнижча. Тобто у часи робочих армагеддонів можна спати і по 5 годин, але нехай ці години будуть з 22.00 до 03.00. Якщо ви раніше так не робили, це звучить складно до божевілля. Але повірте мені: колись підйом о 5.00, щоб попрацювати чи позайматися спортом, для мене також здавався надлюдським. Спочатку може бути непросто, однак, коли у вас вийде, ви вже не захочете повертатися до нічних чергувань біля комп’ютера.
Є тільки один виняток, коли можна працювати вночі — коли ви до ранку плануєте закінчити і сдати роботу. І зловживати цим, звичайно, не варто.
ІІ. Переключайтеся
Раніше я думала, що для того, щоб досягнути успіху у справі, треба приділяти їй увесь свій час. Я шкодувала час на спорт та захоплення, віддаючи усі сили основній роботі. Однак, одного разу вирішивши спробувати «потягнути» другий вид діяльності, я зрозуміла, що мої дві роботи насправді йдуть на користь одна одній — і через те, що я можу переключитися, коли втомлююся, і через ефект синергії, бо я знаходила ідеї для одної роботи в іншій, і навпаки.
ІІІ. Більше — не означає краще
Я усвідомила, що можу довго концентруватися на одній справі не 8 годин, як то передбачає робочий день, а набагато менше, години дві, після чого увага починає розсіюватися, і мозок сам тягнеться до соцмереж та різної марноти. Отут і знаходиться місце для іншої справи, яка є водночас і відпочинком: спорт, похід в магазин, прослуховування передачі або підкасту, тощо. Головне — мати під рукою список усіх справ (не тільки робочих), які можна робити під час паузи. При цьому важливо у момент концентрації не відволікатися ні на що інше. Мені подобається принцип «помідорів» або «бункера», коли зосереджено працюєш над чимось протягом нетривалого (25 хвилин) відтинку часу. Спробуйте – ви не повірите, як багато можна встигнути за 25 хвилин, якщо не відволікатися на дзвінки та перевірку пошти. Коли ви з дітьми, телефон і думки про роботу також краще вимкнути, бодай на ті самі 25 хвилин.
IV. Якщо ви марнуєте час — значить, ви його маєте
Постійно бракує часу, деякі справи тижнями стоять у to-do list, але на щоденний перегляд стрічки Facebook/серіалу/новин час завжди знаходиться? Я вас вітаю, бо у вас насправді є додатковий часовий ресурс, який треба просто вивільнити і спрямувати у правильне русло. Підготуйте те, за допомогою чого ви будете розслаблятися заплановано, наприклад, збережіть цікаву статтю у Pocket або Evernote і відкрийте її замість Facebook у вільну хвилинку. Але не думайте, що я пропоную цілковито позбутися часожерів! Та ні, ми ж просто люди. Треба тільки домовитися із собою, скільки часу ми їм приділимо (краще мінімум) і дотриматися слова.
V. Любіть те, що ви робите
Те, що ви робите, або мета, заради якої ви це робите, має вас по-справжньому драйвити. Багато встигати і ненавидіти те, що робиш, — речі несумісні.
