Мт 10, 34-11, 1 Ісус сказав до своїх апостолів: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов Я принести на землю, а меч. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою. І ворогами чоловіка будуть його домашні. Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж Мене, той недостойний Мене. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде. Хто вас приймає, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той приймає Того, хто Мене послав. Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди». Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.
Український переклад “принести мир” не є точним. Дослівно Ісус каже “кинути мир”, “жбурнути мир”. Це як? Докладніше дослідження слова βαλειν показує, що воно містить також значення “закидувати свої щити за спину”. Таку дію практикували воїни, які тікали з полю бою, вони мусіли прикрити незахищену спину, щоби не стати легкою здобиччю ворога.
Саме в такому контексті агресивна заява про принений меч (дослівно кинутий) набуває іншого змісту та сенсу.
Ісус ніколи не втече з поля бою, Він буде битися мечем, а не прикривати Свою спину щитом. Фронт цієї битви пролягає по середині серця людини – у виборі зла чи добра; себе, світу і диявола чи Бога; гріха чи щастя. Саме тому далі говориться про душевні, “сердечні” прив’язаності.
Слово βαλειν означає також і постійну зміну своєї точки зору. І в цьому ключі жорсткі слова про рідних набувають сенсу, який можна пояснити і зрозуміти. Ми маємо визначитися і бути постійними у своїй любові, як по відношенню до близьких, так і по відношенню до Бога.
Погляньмо на слово мир. Нас вмовляють, що християнство має маргіналізуватися або прийняти різноманіття (читай гріх) і відмовитися від стереотипів (читай зрадити істину). Таке християнство стане близьким до людей та їхніх “потреб”, популярним, але мертвим.
