Правило «Тут мене не торкайся» розроблене, аби допомогти батькам та вихователям обговорити делікатне питання з дітьми.
Ця розмова може відіграти важливу роль у попередженні сексуального розбещення. Правило «Тут мене не торкайся» включає 5 важливих аспектів.
1.Твоє тіло належить тобі
Слід пояснити дітям, що їхнє тіло належить тільки їм і що ніхто не може торкатися до нього без їхнього дозволу. Якщо з раннього віку прямо та відверто розмовляти з дітьми на статеву тематику та про інтимні зони, використовуючи точні терміни для визначення статевих органів та інших частин тіла, це допоможе їм зрозуміти межі дозволеного. Діти мають право відмовитися від поцілунку або ласки навіть з боку людини, яку вони люблять. Треба вчити дітей твердо говорити «ні» будь-якому недоречному фізичному контакту, знаходити вихід із небезпечних ситуацій та переповідати, що трапилося, дорослому, якому вони довіряють. Дуже важливо навчити дитину наполягати на своєму, аби їй повірили та сприйняли всерйоз. У книжці рука завжди питає у Кіко дозволу, перш ніж доторкнутися до нього. Кіко його дає. Коли рука хоче залізти йому в трусики, Кіко говорить «ні». Батьки або вихователі повинні використовувати цей епізод із книжки, аби пояснити дітям, що вони мають право сказати «ні» у будь-який момент.
2. Пристойні доторкання – недоречні доторкання
Діти не завжди відрізняють пристойні доторкання від недоречних. Скажіть дітям, що не треба, аби хто-небудь дивився чи торкався інтимних частин їхнього тіла або прохав їх подивитися чи доторкнутися до інтимних частин тіла іншої людини. Правило «Тут мене не торкайся» допомагає визначити чітку та легку для запам’ятання межу, яку батьки з дитиною обговорюватимуть індивідуально. Також це правило допоможе дорослим почати з дитиною розмову. І якщо надалі у дитини виникне сумнів щодо того, як із нею поводяться інші люди, будьте впевнені, що вона звернеться по допомогу до дорослого, якому довіряє.
Батьки повинні пояснити, що часом дорослі (вихователі, батьки або лікарі) іноді можуть торкатися до дітей. Але треба заохочувати дитину говорити «ні», якщо вона почувається незручно у такій ситуації.
3. Хороші секрети – погані секрети
«Секрет» – це одна з головних тактик осіб, які вдаються до сексуального розбещення. Ось чому дуже важливо вчити дітей того, що можуть бути хороші й погані секрети, а також намагатися створити атмосферу довіри. Будь-який секрет, що породжує почуття неспокою, тривоги, страху або суму, не слід зберігати. Навпаки, дитина повинна розповісти про нього дорослій людині,
4. Довіра
Слід пояснити дітям, які дорослі належать до їхньої «мережі безпеки». Запропонуйте вибрати людей, яким можна довіряти, які завжди знаходитимуть час, аби вислухати та допомогти дитині. Один із членів мережі повинен жити разом із дитиною; інший – поза сімейним колом. Діти повинні знати, як отримати допомогу від членів такої мережі довіри.
Злочинець, особа якого є відомою: У більшості випадків злочинцем є особа, яку дитина знає. Дітям дуже важко зрозуміти, що хтось, кого вони знають, може завдати їм шкоди. Завжди пам’ятайте про хижацькі методи, які використовують злочинці, аби завоювати довіру дітей. Треба запровадити в сім’ї правило: обов’язково розповідати батькам про людей, які пропонують подарунки, просять зберегти щось у секреті або намагаються залишитися з дитиною віч-на-віч.
Злочинець, особа якого є невідомою: У деяких випадках злочинець є невідомою особою. Навчіть свою дитину простих правил поводження з незнайомими людьми: ніколи не сідати в машину і не приймати подарунки або запрошення від незнайомих людей.
5. Допомога
Діти повинні знати, що вони можуть звернутися по допомогу до представників різних професій (учителів, соціальних працівників, лікарів, уповноважених з прав людини, шкільних психологів, міліціонерів) і що існують гарячі телефонні лінії, куди можна зателефонувати й спитати поради.
Для чого потрібне правило «Тут мене не торкайся»?
Кожна п’ята дитина стає жертвою тієї чи іншої форми насильства або сексуального розбещення, незалежно від статі, віку, кольору шкіри, соціального походження та віросповідання. Часто злочинцями є особи, яких дитина знає і яким довіряє. Це навіть може бути інша дитина. Ви можете перешкодити тому, щоб це трапилося з вашою дитиною Найкращим методом попередження є відверте спілкування з дітьми. Воно має відбуватися в дружній та заспокійливій атмосфері й характеризуватися прямотою, рішучістю й щирістю. Правило «Тут мене не торкайся» може допомогти вам у цьому.
Дитина ніколи не буває «замалою», аби навчитися правила «Тут мене не торкайся», адже сексуальне розбещення загрожує в будь-якому віці. Пам’ятайте, що ви набагато більше соромитеся розмовляти на цю делікатну тему, ніж дитина!
Що робити, якщо ви підозрюєте сексуальне розбещення?
Якщо ви гадаєте, що дитина стала жертвою сексуального розбещення, дуже важливо не показувати своє роздратування. Не дайте дитині відчути, що вона зробила щось погане. Не вчиняйте допиту. Ви можете спитати, що трапилося, коли і з ким, але не питайте, чому. Спробуйте приховати, що ви схвильовані. Відчуття провини може змусити дитину мовчати. Спробуйте не робити висновків поспіхом, спираючись на неточну й неповну інформацію. Переконайте дитину, що ви все владнаєте, і зв’яжіться з професіоналом, який може вам допомогти (з психологом, лікарем, соціальним працівником або співробітником міліції). У деяких країнах впроваджено спеціальні телефонні лінії й відкрито спеціалізовані центри, аби допомогти дітям, які стали жертвами сексуального насильства. Ви можете звернутися по допомогу до них.
