Йн 1,45-51 Филип зустрів Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса, Йосифового сина, з Назарету». Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися». Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до Нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства». Натанаїл же Йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив Я тебе, як був єси під смоковницею». Відповів же Йому Натанаїл: «Учителю, Ти – Син Божий, Ти – цар Ізраїлів». Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що Я повідав тобі: Бачив Я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те». І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, які висходять та сходять на Сина Чоловічого».
Сьогоднішнє Євангеліє показує як бути ідеальним євангелізатором, як розпізнавати духів і з розумом підходити до віри.
Євангелізатор Филип
Коли він говорить “знайшли того про кого Мойсей у законі писав…”, то водночас повідомляє, що особисто він, Филип, шукав Ісуса, а значить цей Назарянин є кимось важливим настільки, що заради Нього не шкода сил, енергії, пошуків.
Сьогодні маркетологи використовують подібні риторичні прийоми – нагнітають важливість. Однак різниця полягає в тому, що Филип говорить про Месію, а маркетологи про черговий “вкрай необхідний унікальний товар”, Филип – для того, щоби спасти Натанаїла, а маркетологи – щоби продати і заробити, ну а про щирість слів взагалі говорити не приходиться.
Далі Филип апелює до закону Мойсея, щоби підкреслити значимість своїх слів, зваженість висновків. Із наступного зауваження Натанаїла (“що доброго може бути з Назарету”) бачимо, що Филип правильно обрав модель донесення Євангелія – обгрунтування. Він знав, що Натанаїл не є легковіром, який може на емоціях щось прийняти, а радше вдумливим скептиком.
Для будь-якого євангелізатора наступає момент, коли не вистачає знань та слів, коли нічого відповісти опоненту. В цей момент не треба замикатися на собі з почуттям загнаного звіра. Треба просто вказати на Ісуса:
“Піди і подивися”. Филип пропонує Натанаїлу самому все дослідити. Саме особиста зустріч з Ісусом вирішує справу євангелізації. Ми не можемо переконати людину, особливо критичну налаштовану, але достатньо лише довести її до Ісуса і відійти.
Євангелізатору ні в якому випадку не можна забути, що він сам по собі не ціллю, він всього лише – вказівник на шляху до цілі. Багатьом бракує смирення відійти і дозволити Ісусу бути центром уваги.
Критик Натанаїл
Ми зустрічали чимало критиків, які все знають і нічого не бажають чути, але Натанаїл – не з їхнього числа. Тому що у відповідь на захоплення Филипа він відповідає критичним, але питанням.
Упередженість Филипа іде не від самовпевненого невігластва, а навпаки – від знання Писання та пророків. Незважаючи на свої знання, він, ставлячи питання, хоче почути відповідь. Не отримавши відповіді, він готовий піти назустріч Ісусу Назарянину. Натанаїл готовий розібратися, пізнати і вже тоді виносити остаточне судження.
Такі люди не залишаються без відповіді – Натанаїл зустрічає Ісуса.
Добре відомим нам критикам притаманна спільна риса – вони не визнають своєї неправоти навіть, коли їм надали вичерпні аргументи. В цей момент критики або починають відповідати аж до крику, або ігнорують Ваші слова, або так чи інакше тікають і, звичайно, ображаються.
Натанаїл визнає свою неправоту, приймає правду. Саме ці риси відрізняють розумну людину від вічного критика. Підвалинами якісного розпізнання духів є природний розум людини та знання Писання, що і продемонстрував Натанаїл.
