Мк 6, 17-29 Того часу Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан сказав Іродові: «Не годиться мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
Йоан говорить очевидне – не можна чужоложити, не можна забирати собі братову жінку. Ці моральні максими не потребують роз’яснення, богословської освіти чи аскетизму. Ці правила поведінки людей прописані в самій природі людини. Гріх ламає особистість разом з її правилами та принципами. Але більше того, толерування гріху призводить до деформації суспільної думки та колективної совісті.
Саме в такій ситуації опинився Йоан, який, судячи з усього, першим заявив про гріховність такого зв’язку. Всі мовчали, затуляли собі рота, а можливо вже встигли раціоналізувати свою слабкість виправданням.
Виправдання своєму мовчанню по відношенню до гріха є різним:
“Не треба лізти в приватне життя іншої людини”, “Хай кожен відповідає за себе”, “А може у них справжні почуття”… Сьогоднішній світ подібний до Ірода. Він готовий узаконити гріх за правом сили, свободи та бажання, так насправді, будучи невільником гріха. Більшість в усі часи була однакова – мовчазна, а голос Йоана – це голос Церкви.
Йоан ніби підвладний, над ним чиниться насилля, але він понад світом.
Голова Йоана Хрестителя – це образ секуляризації. Знищуючи Церкву, світ втрачає єдину голову, яка здатна говорити правду. І над усім цим – дух еротизму, бо саме звабливий танок дочки Іродіади зробив з Ірода заручника свого власного слова. Еротика зробила його рабом та вбила совість.
