Лк 7, 11-17 Ісус пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли Його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: «Не плач». І приступивши, доторкнувся до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» І мертвий підвівся й почав говорити. І Він віддав його матері. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: «Великий пророк устав між нами», і: «Бог навідався до народу свого». Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.
Наїн перекладається як приємний, милий, гарний. Заходячи в це місто Ісуса побачив вельми неприємне видовище. Йшла похоронна процесія. Її особливістю було те, що несли мару із зовсім юним хлопцем. Невідомо від чого він помер, але залишилася мати-одиначка, для якої він був єдиною надією. Ці обставини іще більше додавали мінору.
Перенесімо образ цього міста на нас самих: зовнішньо милий та приємний, а всередині повний мерців та безнадії. Ми можемо удавати, що у нас все добре, але насправді страждати від гріха і смерті.
В цій ситуації тільки Ісус може дати надію і справжнє життя. Врешті Він приходить до воріт міста Наїн так само, як і до дверей нашого серця, готовий дати повеління: “Встань, живи”.
Ісус побачив страждання жінки, зупинив тих, хто ніс гріб і промовив до хлопця. Дозволю собі інтерпретацію в стилі александрійської екзегетичної школи: жінка є образом душі людини, ті, які несли, мали в собі фізичну силу, а отже є образом тіла, хлопець – це дух. Бог бачить страждання душі, зупиняє рух тіла та промовляє до нашого духа – так відбувається зцілення людини.
Іноді нам здається, що Бог є далеко, Йому байдуже до наших страждань, але не процесія побачила Ісуса, Бог побачив процесію і розгледів страждання жінки. Цей та подібні тексти є постійними запевненнями Бога в Своїй турботі, близькості, любові.
Ісус промовляє до хлопця εγέρθητι. Це слово має в собі безліч значень, в тому числі встань та воскресни, але хочу звернути увагу на інший можливий переклад – прокинься, пробудись. Ісус воскресив дочку Яіра. Коментуючи її стан, він сказав, що дівчина не померла, але спить.
Отож, сон…
Це багатосимволічне поняття в біблійній мові. Згадаймо сон Адама, коли він спав-помер, народилося нове життя – Єва. Іноді наша “смерть” потрібна Богу для того, щоби примножити життя.
Але не забуваймо, що сон також є намаганням втекти від реальності. Людина, яка переживає депресію, не може вписати себе в реалії оточуючого світу навіть фізично шукає можливості для тривалого сну, тікає в марево сну. Ісус є тим, хто пробуджує від сну, повертає в реальність.
Християни, які перетворюють свої численні християнські практики в побожний спосіб втечі від реального світу, його проблем, вимог і викликів, обманюються стосовно Божої волі та істинної побожності.
