Чи багато школярів із нетерпінням очікують на початок нового навчального року? А у кого з них залишається бажання відвідувати уроки, наприклад, місяць потому? Ймовірно, показник буде не надто високим, особливо серед учнів середніх та старших класів. Чому так?
Навчання – це завжди зусилля, складнощі та перепони, які треба долати щодня: вивчення складних формул, прочитання великого літературного твору в короткий термін, опанування логіки історичних дат тощо. І це нормально, без зусиль не буде розвитку! Однак, як правило, чим більше складних завдань, тим менше бажання їх виконувати.
Отже, з початком нового навчального року перед вчителями та батьками постають важливі завдання – не лише надати певний об’єм знань, розвивати творче мислення, а й навчити дітей вчитися, щодня долаючи великі й малі перепони на шляху особистого розвитку.
Пропонуємо два прийоми-технології, які допоможуть навчитися самодисципліні та допоможуть з легкістю виконувати складні завдання.
«Ковтнути жабку» та бути щасливим
Якось Марк Твен сказав, що, якщо щоранку з’їдати жабу, то весь наступний день промине для вас із щасливою думкою про те, що найгірші речі, які могли б статися протягом дня, вже позаду. У американців й досі є сталий вираз – «з’їсти жабку». Що це означає? Під «жабкою» мається на увазі щось неприємне, що потрібно швидко зробити, і забути про це.
Погодьтеся, «з’їсти жабку» – це найважливіша навичка, яка знадобиться кожному. Адже у всіх бувають моменти, коли щось з певних причин надзвичайно не хочеться робити: готуватися до уроків, робити хатні справи, кудись їхати, з кимось говорити по телефону тощо.
Звісно, можна безкінечно відкладати це на «потім», при цьому постійно думаючи, що залишилася робота, яку вкрай потрібно виконати, а не хочеться. Проте можна швидко «ковтнути бридку жабку» та забути про неї.
Принцип: Запропонуйте власній дитині чи своїм учням провести експеримент: протягом декількох днів записувати всі справи, які потрібно зробити за день (домашнє завдання з декількох предметів, певні хатні справи, доручення від вчителів чи батьків тощо). Після цього зі списку виділити саме ті завдання, які треба терміново виконати, але вкрай не хочеться.
Запропонуйте виконання завдань на день 2 способами:
- виконати в першу чергу те, що потрібно, але не хочеться, а потім всі інші завдання;
- відкладати до останнього ті завдання, які немає бажання робити, зробивши все зі складеного списку.
Рефлексія: Обговоріть, у якому випадку легше було виконати всі завдання зі списку. Запропонуйте висловити припущення, чому саме так.
Нагадайте, що «Ковтати жабку» важливо вчасно і якомога швидше, не розтягуючи «задоволення», це допоможе уникнути прокрастинації. Адже відкладай – не відкладай, а зробити певну роботу доведеться, тож краще виконати справу якнайшвидше і більше не думати про це!
«З’їсти слона по шматочках»
«З’їсти слона по шматочках» – означає виконати якусь велику важку справу маленькими частинками. Буває так: дивишся на об’єм звітних паперів на рік – і мурашки по шкірі. Однак варто лише почати – і робота піде сама собою, крок за кроком – долаємо весь обсяг, навіть якщо робота нас спочатку дуже лякала.
У кожного школяра ціла купа таких «слонів»: довгий вірш, таблиця множення, складні тригонометричні формули, великий за обсягом роман на кшталт «Війни і миру». Всіх цих «слонів» можна поглинати та засвоювати потроху, однак потрібна систематична праця щодня! І тоді через певний час той самий «слон» стає все меншим і меншим. І зрештою від нього не залишається зовсім нічого!
Принцип: Запропонуйте дітям розбити виконання складного завдання та певні прості етапи, виконати кожен з яких вони точно зможуть. Іншими словами, запропонуйте скласти певний розклад-«меню» поїдання «слона».
Можна це робити 2 способами:
- Планомірне «поїдання слона від хобота до хвоста»: це поетапне виконання певної роботи від початку до кінця. Наприклад, написання твору від заголовку до висновків.
- Метод «швейцарського сиру»: поїдання відбувається в довільному порядку, починаючи з легких, «смачних» шматочків. Дірки в сирі «прогризають» доти, поки нічого, окрім дірок не залишиться.
Рефлексія: Обговоріть, наскільки простіше було вирішувати складне завдання, розбивши його на частинки. Поясніть, що навіть найскладніше завдання можна виконати, головне – намітити план з нескладних для виконання пунктів та зробити перший крок!
Часто школярам будь-якого віку чи навіть дорослим простіше не зробити, ніж зробити, оскільки вони не мають уявлення про те, з якого боку підступитися до вирішення проблеми. Саме тому надзвичайно важливо навчити дітей «їсти» свою «жабку» та «слона по шматочках».
