«Економити», «відкладати», «зберігати», “заощаджувати” … більшість слів української мови, що описують відносини з грошима, мають в нашому суспільстві негативні конотації. Для багатьох це дієслова з сумної картини світу: життя повне обмежень, багаторічні накопичення, що перетворилися в «ніщо» за кілька годин. На жаль, так бувало майже в кожній родині, і пам’ять про ці «фінансові травми» ще свіжа.
Але в ідеї розумного споживання немає нічого поганого – ефективний розподіл коштів в кінцевому підсумку дозволяє жити краще і навіть, в якомусь сенсі, вільніше. Зрештою, це екологічно і прогресивно: тренд на мінімалізм і усвідомлене споживання крокує по всьому світу.
Відносини з грошима: «все складно»
Зазвичай рекомендують почати з обліку бюджету. Але я вважаю, що домашня бухгалтерія починається не в банку, а в голові. Адже з грошима у нас тривалі, довічні відносини. Іноді конструктивні, іноді – ні. Те, як ми витрачаємо, тісно пов’язане з нашими ідеалами, мріями, бажаннями, страхами, фантазіями, рівнем самооцінки, темпераментом … Недарма маркетологи в рекламних стратегіях все частіше орієнтуються на психотип, а не на рівень доходу: останню модель айфона купують і топ-менеджери, і касири супермаркету.
Чи задоволені ви своїм рівнем життя і чи вистачає вам на все, що вважаєте важливим (це питання вирішується, звичайно, з двох сторін – не тільки витрат, але і доходів, але важливі обидва)? Знаєте, куди йдуть гроші, або не знаєте, чому живете від зарплати до зарплати, хоча дохід начебто пристойний? Чи відчуваєте почуття провини за імпульсивні покупки або, навпаки, постійно відмовляєте собі в маленьких радощах через невротичний страх витратити зайве? Чи багато у вас кредитів, або вважаєте, що позичати гроші – табу? Що приносить задоволення – емоції або речі?
Цілком можливо, що ви прийдете до висновку, що витрачаєте розумно і вас все влаштовує (тоді далі можна не читати), або що над цією проблемою варто попрацювати, але пізніше, коли буде час і бажання, або що тут терміново треба навести порядок.
Перші дзвіночки неблагополуччя – коли гроші йдуть незрозуміло куди, а в кінці місяця доводиться позичати до зарплатні. Коли виплати по кредитах з’їдають більше половини доходу. Коли кредитна карта з лімітом в чотири ваші місячні зарплати витрачена в нуль, і ви багато місяців вносите тільки обов’язковий платіж по ній, сильно переплачуючи банку. Якщо щось з цього про вас – то приводити в порядок бюджет потрібно якомога швидше.
Ще одна причина потурбуватися про фінанси – якщо в найближчому майбутньому ви змінете своє життя: ви плануєте взяти або достроково закрити іпотеку; чекаєте дитину; хочете накопичити на розширення житла, платну освіту або кругосвітню подорож.
Ненудний облік
Перейдемо до першого практичного етапу: підрахунок витрат і доходів. На ньому багато починають і закінчують спроби приборкати свій бюджет. Як не зламатися?
– Підійдіть до цього завдання як до гри. Спостерігайте за своїми витратами з доброзичливою цікавістю і без осуду – навіть якщо виявиться, що кава на початку робочого дня з’їдає чверть зарплати. Навіть якщо «ненавмисно» третину відпускного бюджету витратили на сукню або чоловік спустив весь запас на тюнінг машини.
– Не займайтеся зайвою деталізацією: швидше за все, не так важливо, скільки грошей ви витратили в минулому місяці на рис, а скільки – на макарони. А ось розділити продукти, обіди на роботі і кафе/ресторани «для задоволення» може бути розумно. Оптимально виділити 7-10 категорій витрат.
– Знайдіть спосіб обліку витрат, який зручний вам. Це може бути конверт з чеками, блокнот, таблиця в excel, один із численних мобільних додатків або щось, що придумаєте самі.
– Дайте собі час на те, щоб облік витрат увійшов у звичку. А потім скрупульозно і неупереджено записуйте витрати протягом 2-3 місяців.
Економія. З чого почати?
Коли буде готова статистика як мінімум за 2-3 місяці, можна подумати про те, як оптимізувати витрати.
Часто пропонують усувати зайві витрати на дрібниці, наприклад, ходити в магазин зі своєю сумкою, щоб не витрачатися на пластикові пакети і так далі. Це хороша рада, але я пропоную піти в зворотньому напрямку від великого до малого: знижуємо побічні витрати, замінюємо, де можливо, платне безкоштовним і так далі.
– Якщо у вас є іпотека або великий кредит, взяті кілька років тому під високий, в порівнянні з нинішнім, відсоток, можливо, їх вдасться рефінансувати? А кілька дрібних кредитів можна об’єднати в один з меншою процентною ставкою.
– Якщо виявилося, що продуктовий кошик коштує більше, ніж вам здається розумним, – стежте за тим, що кладете у візок в супермаркеті. Найчастіше неабияка частка бюджету йде на «дрібниці» – снеки, солодкі йогурти, шоколадки, газовану воду, напівфабрикати. Намагайтеся контролювати себе і оглядати свої покупки критичним поглядом перед касою. І ні, в останній момент вийняти зайве зовсім не соромно.
– Платні садки, гуртки, курси часто (але не завжди) можна замінити безкоштовними або більш бюджетними без втрати якості. Швидше за все, доведеться потурбуватися зі збором документів або заздалегідь встати в чергу, але в перспективі це заощадить істотну суму.
– Перевірте «фонові» витрати. Наприклад, загляньте в квитанцію з оплати житлово-комунального господарства: раптом ви роками платите за радіоточку або стаціонарний телефон, в той час як давно ними не користуєтеся? Якщо в квартирі зареєстровано п’ять осіб, а фактично проживає двоє, то пора встановлювати лічильники на воду – витрати швидко окупляться. Перевірте тарифи на мобільний зв’язок, інтернет – не з’явилися більш вигідні? Вимкніть підписку на платні сервіси, якими не користуєтеся. Закрийте зайві банківські карти, щоб не платити за їхнє обслуговування.
– Контроль щоденних дрібних витрат на горезвісні пакети і кави в кав’ярні теж ніхто не відміняв. Але не впадайте в крайнощі.
І все одно нічого не залишилося!
Ви чесно намагалися жити по-новому, але в кінці місяця залишок на карті не порадував? Активно думаємо над тим, як збільшити дохід, і заходимо з іншого кінця: спочатку відкладаємо, потім витрачаємо. Є кілька перевірених способів.
«Десятина»
Цей спосіб пропонує відкладати 10% від будь-якого доходу на накопичувальний рахунок. Чому саме 10? Вважається, що відкладання такої суми відбувається абсолютно безболісно, ви навіть не помітите зміни якості життя. Головне – відразу «забути» про відкладені гроші. Якщо зберігати 10% доходу виходить з легкістю, спробуйте відкладати 12, 15 або цілих 20%. Найлегше налаштувати ці відрахування автоматично – в багатьох банківських додатках ця можливість передбачена. Цей спосіб добре доповнює метод «обнулення»: в кінці дня скидайте дрібні кошти з гаманця в окрему скарбничку, а в кінці місяця всю решту на картці переводьте на ощадний рахунок.
«Метод половин»
Всі надходження діліть на дві частини: одну – витрачаєте на повсякденні потреби, другу відразу відносите в банк або надсилаєте на рахунок. Коли гроші закінчуються, йдете в банк, і від внесеної суми знову відділяєте половину. Цикл можна при необхідності повторювати. Вважається, що в кінці місяця хоч щось та й залишиться, адже кожен раз, коли гроші закінчуються, ви підсвідомо починаєте економити. Метод недосконалий, але зручний для тих, кому складно стежити за щоденними витратами.
«Метод шести глечиків»
Гроші розподіляють на шість умовних «глечиків». Творці методу рекомендують такі пропорції:
Глечик 1: найнеобхідніше (55% від бюджету)
Глечик 2: розваги (10% від вашого бюджету)
Глечик 3: заощадження (10% бюджету)
Глечик 4: освіта (10% бюджету)
Глечик 5: резервний фонд на великі витрати (10% бюджету)
Глечик 6: подарунки і благодійність (5% бюджету)
Гроші з різних «глечиків» не можна змішувати, але в межах виділеного на категорію ліміту можна витрачати їх вільно. У першопочатковому вигляді метод шести глечиків навряд чи підійде для більшості українських сімей: мало хто зможе всі необхідні витрати тримати на рівні 55%. Однак можна спробувати трансформувати категорії і їх відсоткове співвідношення під себе.
Прагнути до «50-30-20»
Однією з найбільш комфортних і ефективних для розподілу коштів зараз вважається формула 50-30-20, де: 50% доходу закладається на необхідні витрати, включаючи кредити або іпотеку, 30% – на приємні витрати і розваги, а 20% йде у довгострокові накопичення.
