Вміння говорити «Ні!» – дуже важлива навчика, якій варто навчити дитину. Теоретично усі батьки це розуміють, але на практиці все набагато складніше.
Дуже зручно, коли дитина завжди з усім погоджується – з нею і проблем менше. «Ми краще знаємо, як треба! Ось виросте, тоді і буде сам вирішувати! Дай йому можливість говорити «ні!» – перестане вмиватися, чистити зуби, відмовиться вчитися, і буде їсти одні цукерки!» – іноді думають батьки.
Якщо дитина в три роки на прохання дорослого: «Їж кашу!»відповідає: «Ні!» – це погано.
Але якщо в 13 років однолітки пропонують покурити? Тоді «Ні!» – це добре .
Але як і де дитина набуде вміння говорити «Ні! », якщо дорослі привчили його виключно до покори й згоди? Парадокс в тому, що батьки хочуть, щоби дитина вміла відмовити всім, кого вони не вважають досить хорошими, але при цьому ніколи не заперечувала їм.
Поруч з дорослою людиною, яка завжди говорить «так» дуже комфортно і зручно, друзям, колегам, сім’ї, всім, але тільки не їй. Безвідмовні люди найчастіше стають об’єктами чужих маніпуляцій.
Коли ні, це добре?
Щоб говорити «ні» потрібно точно знати, чого ти хочеш насправді і що краще для тебе. “Я не хочу вдягатися!” – це каприз. “Я не буду надягати синю спідницю, бо хочу сьогодні піти в сад в зелених брюках”, – це аргументована життєва позиція.
В яких випадках дитина може відповісти “ні”?
- Коли прохання суперечить його переконанням і життєвим принципам;
- Коли це може нашкодити здоров’ю та безпеці;
- Коли він відчуває, що йому це неприємно і не потрібно.
Але якщо “ні” недоречне, варто пояснювати маленькій дитині, чому. Наприклад, вона не може відмовитися від рукавичок, тому що на вулиці мороз.
Вчимося говорити «Ні!»
Для малюків можна підібрати казки з відповідними посиланнями. Наприклад, “Коза – дереза”. Чому коза вигнала зайчика з його будинку? Чому ведмідь, лисиця, вовк не змогли вигнати козу, а рак зміг? Ця проста казка насправді про те, що може статися з тим, хто не вміє відстоювати особисті кордони, і як, подібно раку- небораку, змусити рахуватися зі своєю думкою.
Зі старшими дітьми можна потренуватися говорити ні
Придумайте список з 10-15 прохань, від імені різних особистостей. Батьківське: «Прибери у своїй кімнаті», вчительське: «Почергуй у класі позачергово», пропозиції друзів: «Давай прогуляємо уроки, і покуримо за гаражами». Завдання дитини на усі просьби відповісти «ні!» та придумати переконливі аргументи.
Часто підлітку досить просто сказати «ні» дорослому, батькам, вчителям, але складно саме друзям і одноліткам. Складіть список ситуацій, коли він хоче сказати “ні”, але з якихось причин не може. Не прогуляю урок з класом –вважатимуть лузером. Не погоджуся прийти на вечірку – втрачу авторитет. Подумайте як відповісти «ні» на пропозицію взяти участь у чомусь сумнівному і небезпечному?
Чому буває складно сказати «Ні!»
Часто неможливість сказати «Ні» пов’язана зі страхом. Що тебе покинуть, звільнять, відштовхнуть, накажуть, що не будуть любити. Але, на практиці частіше за все спостерігається інша крайність – саме безвідмовній людині важко домогтися любові і поваги оточуючих.
Коли у дитини на рівні рефлексу сформується вміння говорити “ні!” тим людям, подіям та обставинам, з якими йому не по дорозі, то і приводів турбуватися про його майбутнє, у вас буде менше.
