Ми, за своєю людською сутністю, схильні створювати довкола себе різні міфи, історії. Особливо багато надуманого маємо стосовно нашої віри. От, до прикладу, є деякі людські чесноти, які ми помилково вважаємо християнськими.
Культура формує наше уявлення про Христа і християн. Саме під впливом культури, а не істини ми починаємо приписувати християнам деякі чесноти, з якими Ісус не має нічого спільного. Можна виокремити вісім таких рис характеру, які люди помилково приписують християнам.
1. Люб’язність
Уявіть Ісуса серед нас зараз. Чи був Ісус добрим? Без сумніву. Доброта — це плід Духа. Але доброта і люб’язність не одне і те ж. Люб’язність допомагає уникати напруженості і завжди тішить его людини, навіть коли вона неправа. Але люб’язність не має нічого спільного з благочестям. Доброта ж, як плід Духа, завжди говорить вам саме те, що вам потрібно почути, навіть якщо воно не завжди для вас приємне.
2. Завжди говорити „так“
Ми часто говоримо „так“, бо хочемо відчувати себе потрібними. Але нам потрібно навчитися говорити „ні“. Говорити „ні“ токсичним стосункам, „ні“ тиску з боку оточуючих, „ні“ спокусам і образам. І говорити „ні“ деяким своїм волонтерським заняттям. Це може бути складно, але необхідно. А те, що ви завжди говорите „так“ не робить вас кращим християнином.
3. Ідеальне відвідування церкви
Існує думка, що справжні християни не пропускають Богослужіння. Ніколи. Але це не відповідає дійсності. Можна бути на всіх служіннях, бути задіяними в різних церковних заходах, але при цьому не знати Бога. Так як ідеальна відвідуваність школи на гарантує ідеальних знань.
4. Чітке дотримання правил
„Добрі християни не порушують правила. Вони не порушують комендантську годину, що не шахраюють на іспитах і не п’ють алкоголь. Вони не лаються і не роблять тату“ — це далеко не увесь перелік правил. Та їх виконання не робить людину християнином. Ми повинні дивитися не на перелік правил, а на праведність Христа.
5. Ніколи не сумніватися в Бозі і не ставити Йому зайвих питань
Побутує думка, що справжні християни не сумніваються. І коли у людини трапляються проблеми, їй складно про це з кимось відкрито поговорити. У кращому випадку їй порадять більше молитися.
Але якщо подивимося на книгу Псалмів, то побачимо пряму розмову людини з Богом. Коли людина відкривав перед Богом всі свої страхи і сумніви, свій біль і свою печаль, то Бог не відвертається, а йде з людиною, відповідаючи і скеровуючи, захищаючи і підбадьорюючи.
6. Добре знати Біблію
Християни повинні добре знати Святе Письмо. Та знання самі по собі — небезпечні, тому що можуть привести до гордовитості. Християнам потрібно знати Біблію. Але якщо це знання не допомагає вам служити вашому сусідові, то ви щось проґавили. Справжні учні стають великими служителями для інших.
7. Оперативність і організованість
Ці чесноти Ісусові не були притаманні. Він не прибув оперативно, коли йому повідомили про те, що Лазар захворів. Він прийшов уже через три дні після його смерті.
Також Ісус змінював Свої плани і відволікався, коли потрібно було комусь допомогти. Пунктуальність — це гарна риса характеру, але вона не є мірилом нашого благочестя і відданості Богу.
8. Виразність і емоційність
Християни можуть бути емоційними, піднімати свої руки в молитві і плакати під час поклоніння. Але це не означає, що всі християни повинні бути такими. Є ті, хто глибоко переживає Божу любов, але при цьому зовні це майже не виражається. І є ті, хто багато напоказ емоційно і голосно поклоняються і моляться, але насправді їхнє серце в цьому участі не бере.
Всі перераховані чесноти не зло, це хороші риси характеру. Але не вони визначають наше слідування за Христом.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
