Про те, якою має бути школа, яка дозволить дітям реалізовувати свій потенціал для свого і загального блага, розмірковують усі прогресивні люди світу. Сьогодні ми озвучимо, які ідеї звучать в Стендфорді: там назвали 5 критеріїв хорошої школи.
У Стенфорді зараз вчаться різні представники України, серед них і співзасновник освітньої онлайн-платформи Prometeus Іван Примаченко. Він регулярно ділиться тим, що обговорюється в стінах одного з провідних університетів світу.
Сьогодні у себе на сторінці Facebook Іван опублікував 5 ознак хорошої школи, в якій всі діти зможуть не просто отримати якісні знання, а й розкрити всю глибину свого потенціалу.
Таку школу в Стенфорді назвали “школа-теплиця”. Адже в ній створюються максимально комфортні умови для розвитку дітей.
Іван Примаченко
Якою повинна бути хороша школа?
Цитуємо авторський текст:
“Сьогодні в Стенфорді обговорювали, як створити хороші школи і чим вони відрізняються від поганих. Автори дослідження ретельно вивчили досвід 250 шкіл і дійшли до висновку, що хорошими стають школи, які в своїй роботі дотримуються п’яти ключових правил, що дозволяють вчителям та учням розкрити свій максимальний потенціал. Навчальні заклади, які створюють сприятливі умови для освітнього процесу, вони назвали школами-теплицями.
А ось засади, на яких вони функціонують:
- При прийомі вчителя на роботу школи-теплиці задають високу планку. Інтерв’ю з кандидатами проводяться детально, а наймають на роботу далеко не кожного охочого. Втім, самим вчителям такий ретельний процес подобається – високі стандарти дають їм привід для професійної гордості і гарантують, що працювати вони будуть в команді з іншими висококласними вчителями.
- Одночасно, школи-теплиці задають високі очікування для учнів. Ці високі стандарти описуються цілком конкретними навчальними цілями, на досягненні яких учнями концентрується весь навчальний процес. Самі ж навчальні цілі для учнів визначаються вчителем спільно з керівництвом школи на початку кожного навчального року.
- Всупереч популярній в Україні ідеї «директора-менеджера», директори шкіл-теплиць, в першу чергу, є досвідченими викладачами, що допомагають своїм колегам покращити педагогічне мистецтво. Одним з головних своїх завдань такі директори вважають не контроль вчителя, а надання їй чи йому детального зворотного зв’язку, що ґрунтується на регулярних спостереженнях роботи педагога в класі.
- Школи-теплиці надають своїм вчителям більше свободи і можливостей для професійного розвитку. В таких школах у викладачів більше часу і можливостей для співпраці один з одним, планування спільних проектів та обміну досвідом викладання.
- Нарешті, школи-теплиці дають справедливу оцінку роботі вчителя. Вони швидко відзначають і надають можливості для просування успішним вчителям і звільняють викладачів, що систематично погано справляються зі своїми обов’язками. І, що критично важливо, в таких школах самі вчителі підтримують ці рішення керівництва як цілком справедливі.
Як бачимо, нічого фантастичного та недосяжного для українських шкіл в цьому переліку немає. Інша справа, що для успішного втілення цих принципів зміни мають відбутися не тільки на місцях, але й на національному рівні – підготовка та перепідготовка директорів шкіл має бути кардинально оновлена, а вчителі мають отримати максимальну свободу від нікому не потрібних бюрократичних процедур. Щоб в Україні з’явилося більше шкіл-теплиць, маємо паралельно перетворити на теплицю всю освітню систему”.
Реформування школи в Україні тільки почалося, Нуш стартувала в минулому році і ми спочатку довгого шляху. Проблеми нашої освітньої системи мають свої особливості, а разом з тим, багато в чому збігаються з проблемами освіти в цілому. Тому так важливо вивчати світовий досвід реформування освіти, в тому числі, і професійного, в рамках якого повинні бути переглянуті і підходи в підготовці або перепідготовці вчителів різного рівня.
