16 лютого у реколекційному домі бл. Яна Бейзима, що на Гречанах у Хмельницькому, відбулася чергова зустріч мирян Душпастирства Родин Кам’янець-Подільської дієцезії, яка була присвячена приготуванням до проведення заходів у рамках Всеукраїнського року сім’ї.
Передусім священики та миряни могли поділитися своїм досвідом та труднощами у служінні родинам та нареченими у підготовці до Подружжя. Певним викликом для Церкви є те, що нині на відмінну від попередніх років дуже мало молодих укладає Таїнство Вінчання, а все більше вибирає лише громадянський шлюб або ж просто живуть разом. Нажаль, таку негативну тенденцію можна також помітити у традиційних католицьких родинах. Це з одного боку є заклик до Нової Євангелізації, щоб заново та з новою силою проголошували Добру Новину про Сім’ю та Шлюб, а з іншого – до навернення самого родинного середовища, щоб усвідомити, де криється помилка, що пропозиція вірного і тривалого подружнього зв’язку нині не сприймається сучасним поколінням. Можливо це тому, що молодь мало бачить добрих прикладів подружніх відносин, і неодноразово є зранена конфліктами у власних сім’ях.
Дуже часто перешкодою до подружжя, а ще більше причиною розлучень, є ідеалізований образ шлюбу, який уявляється суцільним медовим місяцем, позбавленим клопот і проблем. Деякі з цих стереотипів подружнього життя розвіяв у своїй проповіді єп. Ян Нємєц під час Євхаристії, яку очолював єпископ Радослав Змітрович ОМI. Коментуючи уривок з книги Буття про гріхопадіння, проповідник звернув увагу, що подружжя не створено Богом, щоб нам було приємно чи комфортно. Але щоб чоловік та жінка навчилися один одного любити і таким чином могли спастися. Можливо гуляючи під руку дівчині і хлопцю добре бути разом, але це лише початкова стадія, якщо взагалі це можна назвати любов’ю. Справжня любов приходить тоді, коли мати о дві години ночі встає до хворої дитини, а батько у той час їздить по місту у пошуках лікаря. Ця мало, що має спільного з емоціями, а тим більше з приємністю, проте є зрілою і справжньою Любов’ю, яка готова жертвувати собою заради іншого. Але правда, що внаслідок первородного гріха ми всі є слабкі і готові у своїх проблемах звинуватити іншого, або і самого Бога. Мовляв, це «Жінка, яку ТИ мені дав, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв» (Бут. 3, 12). Наш страх або гординя стати в правді про себе і визнати себе грішником, не дозволяє отримати прощення і Боже усиновлення. Нам здається, що визнавши свої гріхи Бог нас покарає і знищить. Але Отець не зіслав на Ісуса блискавки, коли Він увійшов у води Йордану, щоб взяти на себе провини Ізраїлю, але відкрилося Небо і зійшов Святий Дух, щоб об’явити правду про Божу любов до кожної людини, особливо грішної і слабкої.
Після обіду учасники зустрічі зосередилися на конкретних організаційних моментах Року Сім’ї. Зокрема, обговорили тему і гасло дієцезіального Дня Родин, шо відбудеться 4 травня в санктуарії Божої Матері в Летичеві. Гостем цієї події буде відомий фахівець у питаннях сучасних загроз сім’ї отець Даріуш Око. Окрему увагу присвятили розпізнанню знаків і викликів часу, які стоять перед родиною, і що сьогодні Святий Дух хоче сказати Церкві через них. Передусім, про небезпеку гендерної ідеології, яка намагається викривити Божий порядок творіння і створити дешевий варіант рівності. Вже нині через її запровадження у деяких європейських країнах зростає кількості осіб з гомосексуальними схильностями, вже є випадки вилучення дітей через християнські і нормальні погляди батьків на мораль та сімейні цінності. Зокрема поширений стереотип, що права гомосексуалістів, одностатеві шлюби чи гендерна рівність належать до європейських цінностей. Тоді як історія говорить, що Західна цивілізація побудована на християнських фундаментах, а творцями сучасного Євросоюзу були віруючі християни. На жаль, сьогодні Європа відмовляється від своїх корінь та минулого, а отже ризикує втратити і майбутнє.
Тому якщо хтось вже має власний досвід негативного впливу гендерної ідеології на родину в Україні чи закордоном, просимо присилати їх на пошту редакції сайту або до комісії у справах сім’ї при конференції єпископату РКЦ в Україні.
Її голова єп. Радослав Змітрович представив план проведення Року Сім’ї та пропозиції Церкви на цей час благодаті (https://www.rodyna.org.ua/2018-12-6-6/). Зокрема, наголосив, що для участі у заходах запрошені не тільки подружні пари чи повні сім’ї, але всі люди, незалежно в якій життєвій ситуації зарас знаходяться, адже ми всі живемо в родинах і з родин походимо. Тереза Андрущишина поділилася досвідом свого служіння разом зі спільнотою Сихар, яка допомагає розлученим парам чи подружжям у кризі переживати згідно з Божою волею свою ситуацію. Дієцезіальний душпастир сімей Кам’янець-Подільської дієцезії о. Олександр Кушта розповів про міжконфесійні ініціативи на просуванні сімейних цінностей у Хмельницькому та труднощі з якими вони стикаються. Було також вказано на співпрацю з іноземними організаціями, що допомагають вагітним дівчатам, які маючи у собі нове життя, опинилися у скрутному становищі. Для таких відкриті двері Дому Захисту Життя у Писарівці, де вони зможуть знайти житло і харчування на період вагітності та до півтора роки після народження дитини.
Зазвичай, єпископи про таке не говорять, але вони також мають мрії. Однією з них поділився Єп. Ян Нємєц. Щоб у кожній парафії була подружня пара, яка після відповідних реколекцій, сама у своїй парафіяльній спільноті допомагала б настоятелю у родинному душпастирстві. А під час спеціального родинного дня, який можна проводити навіть декілька разів у рік, лунали свідчення родин про радості і труднощі їхнього життя, щоб це було заохоченням для інших сімей, що вони не самотні у своїх проблемах і виборах.
Наприкінці відбулася презентація Молитовника на Рік Родин, який містить окрім літургійної частини, ще й інформацію про родинні ініціативи та церковні спільноти в Україні, які мають сімейну духовність.
Рік Сім’ї в Україні – це вже є знак часу для нашого народу, але передусім дар Бога, який хоче нагадати, що ми були створені для любові, а не для самотності. Адже сім’я – це не лише перша, але й головна школа любові, де народжується і твориться Людина.