Тутка проаналізував, як ми заохочуємо токсичну поведінку партнера, і сформулював 10 ознак того, що вам варто навчитися вибудовувати кордони у стосунках.
1. Ви відповідаєте ніжністю і любов’ю на погане ставлення
Наприклад, партнер образливо пожартував, висміявши ваш недолік. Ви засмутилися, а людина образилася у відповідь, сказавши, що ви ніколи не розуміли гумору. Замість того, щоб розповісти про свої почуття, ви починаєте вибачатися за дурість і недалекоглядність тому, що не хочете погіршувати ситуацію. Але насправді образа нікуди не поділася.
Що робити: розкажіть про свої переживання. Дочекайтеся реакції близької людини. Важливо, щоб вона розуміла ваші почуття, а не відмахувалася від них. Обговоріть, яким чином варто реагувати в схожій ситуації, якщо вона повториться в майбутньому. Психолог Шеррі Бур Картер рекомендує використовувати для цього «я-повідомлення». Наприклад: «Я люблю тебе і була б рада, якби зі мною так не поводилися», «Мене ранить таке ставлення».
2. Не озвучуєте своїх бажань. Відмовляєтеся від подарунків
Якщо вважаєте, що краще купити новий порохотяг або куртку дитині замість подарунка вам на день народження, не дивуйтеся, що партнер перестане вас дивувати приємними сюрпризами. Він буде вважати, що все нормально, попри те, що ви з усіх сил економите на собі. Адже ви самі прийняли таке рішення.
Що робити: не варто відмовлятися від подарунків – так партнер висловлює свою любов і відданість. Якщо він дарує зовсім не те, що ви хочете, обговоріть це з ним. Розкажіть коханому про свої мрії. Обговоріть, яким чином і коли ви разом могли б втілити їх у реальність. Якщо ваш обранець вважає, що це не має значення, задумайтеся, яке місце в його житті ви насправді займаєте.
3. Ви боїтеся показати свої почуття
Дівчаток з самого дитинства переконують, що злитися недобре, вчать придушувати гнів. Але прояв жалю, страху, смутку або почуття провини не осуджується суспільством. Тому ми часто ображаємося замість того, щоб висловити невдоволення. Плачемо, коли нас скривдили. Дратуємося замість того, щоб встати і піти.
Що робити: дозвольте собі відчувати. Це не означає, що варто накидатися на чоловіка з криками і кулаками. Але, замість того, щоб плакати і скиглити, можна сказати «Я злюся, тому що…». Це буде набагато конструктивніше.
Доктор психології Леон Ф. Зельцер вважає, що не варто приховувати свої емоції, якими б вони не були. Важливо пояснити партнеру, які його дії завдають вам болю. Це дозволить вибудувати здорові стосунки.
4. Чините так, як хоче партнер, навіть якщо це суперечить вашим принципам
Припустимо, чоловік хоче переїхати до батьків, тому що це дешевше, ніж орендувати квартиру. Ви переконані, що подружжя має жити окремо або, наприклад, терпіти не можете свекруху.
Звичайно ж, можна погодитися на пропозицію чоловіка, щоб не образити його. Але таким чином ви не думаєте про себе. Це егоїстично? Психолог Михайло Лабковський стверджує, що любов до себе і егоїзм – різні речі. Друге має на увазі низьку самооцінку і зацикленість на проблемах. Зрештою, на що перетвориться життя, якщо щодня робити те, що суперечить принципам і бажанням?
Що робити: обговоріть, що вас не влаштовує, і пошукайте інших способів вирішення актуальної проблеми. Розкажіть про свої почуття і про те, чому для вас важливо робити саме так.
5. Прощаєте грубість, рукоприкладство і зради
Чи приходилося вам легко прощати зраду, грубість або рукоприкладство партнера? Якщо чоловікові досить сказати: «Вибач, я був неправий», щоб отримати прощення, – це тривожний знак. В майбутньому, що б чоловік не зробив, ви зрозумієте і вибачите його. Виходить так, що партнер може робити так, як захоче, навіть якщо це вас ранить. Адже ви не перестанете любити і піклуватися, що б не трапилося.
Що робити: якщо чоловік так поводиться, він не цінує вас і ці стосунки. Подумайте, чи потрібен вам такий чоловік.
6. Ви поводите себе як матір
Ви кажете чоловікові, що одягнути, розбираєте речі, які він звалює в купу на підлозі, будите вранці й збираєте на роботу? Вітаємо, ви поводитеся як матір. Чим більше опікуєтесь партнером, тим менш самостійним він буде. Чоловік буде покладатися на вас у вирішенні побутових проблем, а також організації його особистого часу. А якщо ви забудете якусь дрібницю, наприклад нагадати, що він записаний сьогодні до стоматолога, на вас ще й образяться.
Що робити: психолог Вільям Беррі стверджує, що чоловіки більш схильні до дитячої поведінки, а жінки – до материнської. Це не означає, що потрібно прийняти такі ролі як належне. Пам’ятайте, що партнер – доросла людина. Він здатний сам впоратися з проблемами. Перестаньте його сюсюкати. Попри те, що спочатку можуть виникнути нерозуміння і образа, нагадайте чоловіку, що не несете відповідальності за його життя. Навіть якщо ви бачите, що партнер помиляється, не варто одразу допомагати і підказувати, як потрібно. Замість цього більше довіряйте чоловіку.
7. Ви ставите партнера на перше місце
Чоловікові терміново потрібна нова ігрова приставка, в той час як ви не можете дозволити собі купити колготки? Або він регулярно ночами гуляє в барі з друзями, в той час як ви постійно сидите вдома з маленькою дитиною і посиденьки з подругами або похід на манікюр здаються неможливими? Часто партнер не бачить ваших потреб, тому що ніхто не говорить про них.
Що робити: ви готові дати партнеру все, що він забажає, але не можете дозволити собі навіть дрібниці. Почніть піклуватися про себе. Нехай спочатку це буде щось незначне: купіть помаду, яку давно хотіли чи запишіться на танці. Якщо у вас є дитина, складіть розклад з партнером таким чином, щоб у кожного був час на себе.
8. Ви виправдовуєте його негідну поведінку
Ми так хочемо бачити в обранцеві тільки гарне, що самі ж виправдовуємо його погані вчинки. Наприклад, «чоловік накричав, тому що у нього неприємності на роботі, але насправді він добрий». Ніякі проблеми не дають партнеру морального права принижувати або знецінювати вас.
Що робити: перестати шукати виправдання. Скажіть: «Мені неприємне таке ставлення. Зі мною не можна так розмовляти». Важливо показати, що такий стан речей є неприйнятним. І якщо це повториться, то ваші стосунки виявляться під загрозою.
9. Постійно рятуєте чоловіка
Партнер страждає алкоголізмом, наркотичною залежністю, ігроманією, а ви постійно намагаєтеся його врятувати? Як правило, близькі та родичі таких людей поступово стають співзалежними. Це означає, що попри прагнення допомогти людині, вони роблять тільки гірше, потураючи її слабостям. А алкоголік (або наркоман) маніпулює родичами, тиснучи на почуття.
Що робити:
- Прийміть той факт, що ви не можете нічим допомогти залежному, якщо він сам не хоче змінюватися. Ви не несете відповідальності за життя і здоров’я партнера так само, як і за його успіхи на роботі.
- Проаналізуйте, яку вигоду отримуєте від ролі рятівника: можливо, боїтеся жити своїм життям, розвиватися, будувати кар’єру або хочете відчути себе потрібною.
- Подумайте про те, скільки втрачаєте, присвячуючи життя порятунку людини, якій це не потрібно.
10. Не знаєте, як з вами можна поступати, а як не можна
Можливо, в дитинстві батьки примушували вас ділитися, гратися з молодшими братами або сестрами, навіть якщо ви цього не хотіли, їсти, тому що «так треба». Як результат – особисті межі розмиті. Ви не знаєте, як сказати «ні», навіть якщо незадоволені ситуацією, що склалася.
Що робити: вибудовувати кордони важко. Насамперед важливо усвідомити їх. Складіть перелік того, як з вами можна поводитися. Якщо помічаєте, що партнер робить щось неприйнятне, скажіть про це. Не пошкодуйте часу і складіть перелік того, чого не будете терпіти. При наявності конкретного списку перед очима ігнорувати негідну поведінку буде набагато складніше.
Бонус: попрацюйте з самооцінкою
Перераховані вище проблеми виникають через занижену самооцінку і відчуття того, що ви не гідні уважного ставлення, дорогих подарунків і турботи.
Щоб було легше боротися з постійним потуранням чоловікові, згадайте і запишіть всі моменти, коли ви підпорядковувалися партнеру всупереч своїм бажанням і здоровому глузду. Проаналізуйте, чому так відбувалося, і поступово постарайтеся викоренити кожен з цих пунктів.
Час від часу всі ми йдемо на повідку у близьких, навіть якщо розуміємо, що це неправильно. Змінити вкорінені звички досить важко. Як ви думаєте, яких ще моделей поведінки варто уникати в стосунках, щоб вони не перетворилися на токсичні?
