Є багато способів виказати свою турботу дитині, котра переживає горе або втрату. Коли ви намагаєтеся підтримати дитину в такій ситуації, варто пам’ятати деякі поради:
- будьте відкритими до спілкування, заохочуйте дитину ділитися з вами своїми думками й почуттями, але в жодному разі не тисніть на неї;
- слухайте дитину, коли вона розповідає про близьких їй людей: батьків, бабусь, дідусів або когось іще. Якщо дитина матиме можливість поділитися такими історіями з ким-небудь, це допоможе їй пережити втрату;
- коли йдеться про емоції, скажіть дитині, що сумувати й навіть злитися – цілком нормально. Але при цьому обережно натякніть, що близька людина, за якою вона сумує, не хотіла б, щоб дитина почувалася саме так.
Допоможіть дитині спрямувати думки на щасливі спогади про людину, за якою вона сумує. Якщо є змога, намагайтеся сприяти тому, аби ці моменти стали найбільш пам’ятними для дитини. Допоможіть їй, як і досі, відчувати зв’язок із рідною людиною. Це позитивно впливатиме на дитину впродовж усього її життя.
Подаємо низку порад, дотримуючись яких, ви зможете допомогти дитині пережити відчуття втрати:
- створіть із дитиною коробку пам’яті. Заохотьте дитину наповнити цю коробку речами, що нагадуватимуть їй про рідну людину: фотографіями, предметами одягу, віршами тощо;
- запропонуйте дитині написати лист людині, за якою вона сумує, або виготовити листівку. Важливо, аби дитина висловила свої почуття на папері. Можна також запропонувати дитині взяти лист або листівку із собою на цвинтар, щоб прочитати вголос на могилі близької їй людини;
- скажіть дитині, що людина, за якою вона сумує, зараз перебуває на небесах. Якщо дитина росте в релігійній сім’ї, це може стати корисним терапевтичним інструментом. Дитина може розмовляти з померлою людиною, ділитися з нею своїми почуттями тощо;
- створіть із дитиною книгу пам’яті про померлу людину. Помістіть туди фотографії та письмові спогади про неї;
- запропонуйте дитині написати історію про людину, за якою вона сумує, а також намалювати ілюстрації до цієї історії;
- помістіть у рамку улюблену фотографію дитини з людиною, за якою вона сумує.
Важливо надати дитині простір і час, щоб вона мала змогу висловити свої почуття й залишити у своїй пам’яті спогади про рідну людину. Коли вона буде готова поділитися своїми почуттями з вами, вислухайте її з любов’ю та прийняттям, не засуджуючи. При переживанні втрати немає неправильних почуттів. Якщо дитина не захоче ділитися своїми емоціями – це теж нормально.
Нагадайте дитині, що людина, за якою вона сумує, завжди її любила й назавжди залишиться у її пам’яті, навіть після своєї смерті. Спрямуйте свої зусилля на те, щоб зберегти зв’язок із дитиною у важкі для неї часи, й разом згадуйте людину, яка була для дитини особливою.
