Нікому не спадало на думку, щоби було якби дві тисячі років тому Христос не воскрес, а жінки на третій день знайшли запечатаний гріб з мертвим тілом усередині?
Якби Христос не воскрес, то напевно християнство ніколи би не з’явилося або лише побічно згадувалося у історичних хроніках, як релігійне вірування групи послідовників єврейського рабина, якого розіп’яли його ж співвітчизники. Можливо б не відбулися хрестові походи та війни у ім’я віри, але думаю люди завжди б знайшли якесь побожне прикриття для своєї ненависті та ворожнечі. Адже ми здатні з найпрекрасніших ідеалів та цінностей зробити наймерзенніші вчинки та ідеї. І не вина християнства, що його поверхнево зрозуміли та перекрутили на свій лад, а самих людей, що не хотіли виплисти із мілини свого егоїзму на глибину і засмакувати повноту вічного життя.
Якби Христос не воскрес, то не було б мільйонів мучеників, які йшли на смерть та переносили нелюдські терпіння. І можливо ті чоловіки і жінки прожили б довге і повноцінне життя у матеріальних розкошах і насолодах або навпаки злиднях і стражданнях, але б ніколи не пізнали надію на кращий світ. Не було б виснажливих мандрівок місіонерів на край землі, щоб донести Добру Новину про Царство Боже і спасіння. Ніхто б не сказав нам, що Бог їх любить такими настільки, що навіть дозволив вбити Свого Сина, ще коли вони були грішниками. Що їхні злочини і провини можуть бути прощені, а вони зможуть жити по іншому. Любити тих, які переслідують, прощати, а не вимагати прощення, давати, а не шукати, жити для інших, а не вбивати для існування.
Ми б не дивилися «Ігри Престолів» по екрану, а жили б у реальності, де кожен хотів б з’їсти, щоб продовжити своє існування.
Якби Христос не воскрес, то ми не б не мали чудових соборів та пам’яток християнської культури і не побивалися за спаленим Нотр-Дамом де Парі, бо не було б що оплакувати. Люди ніколи не створили Бога, який готовий пожертвувати собою заради спасіння останніх не те, що праведників, а останніх злочинців і покидьків.
Якби Христос не воскрес, то можливо ти б і я не народилися, адже ми живемо лиш тому, що наші батьки не зробили аборт і відкрилися на життя. Вони б у кращому випадку обмежилися б однією дитиною задля продовження роду і передачі спадку. І не факт, що це був би ти…
Якби Христос не воскрес не повстало тисячі шпиталів і благодійних організацій, бо яка цінність життя, якщо Його розіп’яли і поховали у гробі. А тим більш кому потрібні хворі і немічні, якщо таке зробили з деревом зеленим.
Якби Христос не воскрес, то яка користь у Істині, яку можна вбити і поховати під землею. Краще мати свою власну правду, сподіваючись, що вона нікому не заважатиме. Адже кінець пророків є однаковий і не викликає ентузіазму…
Якби Христос не воскрес, то який би був сенс страждань і боротьби, які все одно рано чи пізно закінчаться смертю і могилою. Навіщо боротися за новий день, який може бути грішим від попереднього. А тим більш ставати кращим, якщо це і так нікому не треба, бо всі лише хочуть тебе використати.
Якби Христос не воскрес, то Бог би дійсно помер і це ми Його вбили. Люди не зайняли б Його місце, а як показує недалека історія перетворили землю на пекло. Адже де немає Бога, відсутня і любов.
Якби Христос не воскрес, щоб було б з тобою і де б ти був зараз?
Якби Христос не воскрес… Але Він воістину Воскрес і вже не вмре, бо не можуть пута смерті втримати любов. Бо темрява не здатна загасити світло, навіть коли сонця і не видно за густими хмарами. Бо тому Бог і Сущий, що не може зникнути і піти у небуття, незалежно віриш ти у Нього та Його Воскресіння чи ні. Але мрією Бога є твоя святість і твоє вічне щастя, тому й Він помер і воскрес. Тепер вибір мрії за тобою…
