Розмірковуючи про секуляризацію як про найбільший виклик сучасного світу, у книжці «Діялог лікує рани» Глава і Отець УГКЦ пояснює значення поняття лаїцизації. На його думку, обидва поняття (секуляризація і лаїцизація) слід розрізняти. Лаїцизація ‒ це процес усунення з суспільного життя впливу релігії і церковних організацій, а також скорочення ролі релігійних зв’язків у суспільстві.
Книжка написана в жанрі інтерв’ю Предстоятеля УГКЦ редактору польського Католицького інформаційного агентства Кшиштофа Томашика.
Нижче подаємо пояснення Блаженнішого Святослава явища лаїцизації в цитатах.
- У певних аспектах лаїцизація пов’язана із процесом секуляризації. Залежно від епохи лаїцизм мав різні обличчя, деколи був дуже ворожим до Церкви. Пригадаймо хоча б Французьку революцію чи часи Наполеона й прагнення відділити Церкву від держави.
- Деколи лаїцизацію породжує те, що Церква не може сказати нічого цікавого або, наприклад, представники Церкви втрачають авторитет через свої гріхи й помилки. Отож, це процес маргіналізації Церкви, але не в сенсі відділення її від держави, бо це є потрібним і позитивним, адже дає Церкві змогу зберегти власну ідентичність і виконувати притаманну їй євангелізаційну місію.
- За інших умов лаїцизація може набувати форм переслідування Церкви, і тоді її маргіналізація полягає в тому, що її позбавляють права голосу в публічному житті.
- Доволі часто трапляється, що духовна особа хоче зайняти в якійсь справі певну позицію, однак їй не дають цього зробити, кажучи, що не має на це права. За таких обставин мусимо всі – єпископи, священики, особи чернечого стану і, передусім, миряни – свідчити про Христа у своєму середовищі та не боятися цього.
- Легко декларувати своє християнство, коли його позитивно сприймають у суспільстві й це загалом нічого нам не коштує. Зовсім інакша ситуація тоді, коли мусимо робити це там, де нас критикують або не толерують, коли свідчення вимагає від нас страждань або навіть смерті.
- Читаємо у Євангелії: «Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. Вас волочитимуть і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити; не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме». Ці слова адресовані не тільки єпископам і священикам, а й кожному християнинові, бо ми є єдиним Божим народом.
- За часів культури байдужості, про що часто говорить Папа Франциск, людина особливо потребує, щоб хтось переконав її в тому, що Бог справді існує.
Руслана Ткаченко
Джерело: news.ugcc.ua
