А що ж таке справжня любов? Найкраща, на мою думку, відповідь є в Біблії (1 Кор. 13 гл.) “Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає.”Як же досягнути такої Любові? Розглянемо 7 етапів зростання любові в подружжі:
- Етап закоханості або букетно-цукерковий. Це етап закоханості, романтики, коли хлопець дарує квіти і цукерки, а дівчина з нетерпінням чекає наступної зустрічі. Ці стосунки ми називаємо коханням, адже ми бачимо один в одному лише найкраще і почуваємо з обранцем так, як ні з ким іншим – почуття безмежного щастя (коли він чи вона поруч) і почуття безмежного суму, якщо її чи його немає з нами. Але це не є справжнє кохання. Це наче подарунок від Бога – Він показує нам, наскільки ми можемо бути щасливі один з одним (пам”ятаючи ці стосунки, ми знаємо, що щастя можливе, і знаємо, куди рухатись). Але це “кохання” не триває довго… Це етап, коли в організмі виробляються певні гормони, які сприяють тому, що весь світ сприймається як чудовий, яскравий, навіть недоліки коханї людини здаються милими. Але дія гормонів через якийсь час (приблизно 18 місяців) зменшується і цей етап переходить у наступний. Саме на цьому етапі відбувається більшість одружень. Іншими словами цей етап називають “етап голоду”, молоді люди спраглі спілкування один з одним. І думати в цей час вони можуть лише один про одного.
- Етап насичення. На цьому етапі молоді люди потрохи відходять один від одного. Якщо на попередньому етапі вони все старалися робити разом (він ходив з нею по магазинах, а вона дивилася з ним футбол), то на етапі насичення приходить розуміння, що разом – добре, але й окремо – теж цікаво. І дівчина вирішує, що краще поговорити по телефону з подругою, в той час як хлопець дивиться футбол, а він, у свою чергу, вирішує, що йому не так цікаво обходити усі можливі магазини (щоб все одно повернутися у перший і купити там футболку, яка сподобалась першою…), можна просто дати гроші чи картку дружині (і зберегти час і гроші, бо з чоловіком дружина схильна купити більше :).
- Етап відрази. На цьому етапі відбувається “прозріння” – молоді люди починають бачити недоліки один одного детальніше за все хороше. І навіть позитивні сторони можуть дратувати, а найбільше дратують побутові дрібниці (як він їсть, як вона видавлює зубну пасту, як він сміється, скільки часу вона миється зранку, тощо). Цей етап є обов”язковим для всіх довготермінових стосунків. Є кілька виходів з цієї кризи: багато людей вирішують, що вони помилились обранцем (ми зовсім не пара, ми абсолютно різні, я не можу його/її терпіти) і розлучаються назавжди. Інший вихід теж передбачає розлучення, але не назавжди, або бурхливі сварки з мовчанками. А через якийсь час ця пара починає скучати один за одним, згадувати, як їм було разом добре. І вони починають все знову, з першого етапу (тому цей етап і має назву Голоду). Часто ці пари навіть не переходять на наступні рівні, а все життя живуть на перших трьох (закоханість – все нормально – посварились – і зному помились романтично- і далі по колу).
- Етап терпіння. Ті пари, які переходять на цей етап, розуміють, що їм потрібно жити далі разом (найчастіше заради дітей, але також заради свого подружжя чи просто так комфортніше). Але які б не були причини, чоловік і дружина вчаться толерантності, вчаться бачити потреби один одного, а не лише недоліки. На цьому етапі вже починається робота на зменшення власного егоїзму. Сварки на цьому етапі теж є, але вони вже не настільки бурхливі і фатальні, як на попередньому, подружжя розуміє, що все одно потрібно помиритись і жити далі (заради дітей, шлюбу, квартири чи ще чогось).
- Етап поваги і виконання обов”язків. На цьому етапі партнер починає насправді пізнавати чоловіка чи дружину в цілісності, бачачи сильні сторони та недоліки, розуміти його/її потреби та особливості. Приходить також розуміння і своєї недосконалості, розуміння того, що і я щось роблю неправильно, а в чомусь мало стараюся. Думки “що він/вона мені винні” змінюються думками “що я повинен/на”. Тож цей етап передбачає ще глибшу роботу над собою і свідоме ставлення до виконання своїх обов”язків у сім”ї (щодо чоловіка, дружини чи дітей). На цьому етапі зароджується справжня любов (лише зароджується :).
- Етап справжньої дружби. Перейшовши всі попередні кризи і випробування, але не відмовившись від свого подружжя, від своєї “половинки”, люди стають дуже близькими один для одного. Вони вже бачили один одного в різних ситуаціях, багат що пройшли разом, знають сильні сторони і недоліки один одного, але все ж (тим більше) довіряють один одному. Вони є найкращими і найближчими друзями один для одного, справжньою підтримкою і в біді, і в радості.
- Етап справжньої любові. Саме такої, як описано в Біблії. Яка “не шукає свого”, але прагне давати. Яка ніколи не переминає. І якщо хтось говорить, що любов пройшла, то він чи вона навіть не розуміють, що справжня любов ще й не починалася!
Така любов є Метою будь якого подружжя, адже саме в ній є неймовірне щастя – щастя служіння. Але, щоб досягнути цього всього, необхідно довго і наполегливо працювати над собою. Якщо людина живе сама по собі чи розлучається після першої кризи, то вона не може сама досягнути цього рівня. Тому Бог задумав подружжя і говорив, що “недобре чоловіку бути самому”! Адже самостійно так розвинутись і вдосконалитись є майже неможливо. Лише в стосунках з іншими людьми ми вчимося зменшувати свій егоїзм і зростати свідомістю. А з близькими людьми (а ще раз нагадаю, що ближчих стосунків, ніж у подружжі, просто немає) таке зростання є природним.
І справжніми Мужчиною та Жінкою ми можемо стати лише в подружжі, лише доповнюючи і підтримуючи один одного, сприяючи зростанню один одного.
