Діяльність служителя – пролайфера передбачає постійне спілкування з різними співрозмовниками, толерантними і не дуже, поінформованими і не зовсім, схильними чути і не завжди. Тому пролайфер, виходячи на арену в битві за ненароджене життя, має бути достатньо підготовленим для аргументованої дискусії з усіма і з приводу усього в інтернеті, на вулиці, в абортарії, у храмі, у студентській аудиторії. І дуже часто у розпорядженні служителя буває лише кілька коротких хвилин, щоби просто пояснити складні речі. Ось чому Гладіатори Життя (пролайфівський та антигендерний рух, що діє при Християнській Службі Порятунку) розпочали формування бази типових запитань, які найчастіше виникають в процесі спілкування з приводу абсолютної цінності людського життя, починаючи від зачаття, та оптимальних відповідей на такого роду запитання. Пропонуємо вашій увазі першу підбірку запитань – відповідей з цієї бази. І принагідно запрошуємо до співслужіння всіх небайдужих та зацікавлених.
Q. Аборти були завжди
А. Більшість злочинів, прописаних у Кримінальному кодексі, були завжди, але це не привід скасувати закон.
Q. Моє тіло – моє діло. Право жінки на вигнання плоду.
А. Тіло не може містити два різних організми, з двома різними генетичними кодами, двома мозками, серцями, тощо, відповідно тіло ембріона – це уже не тіло жінки. Вигнання – евфемізм, який по суті прикриває припинення життя, вбивство; і за такою ж логікою може бути виправдання вбивства уже народжених людей через те що вони комусь “непотрібні”.
Q. Але аборти, принаймні на ранніх термінах, дозволені законом.
А. Дозволено законом не значить морально допустимо чи етично. Такі великі злочини як Голокост та Голодомор також були дозволені законом тоталітарних держав, які прийняли цей закон. Не можна вбивати безневинних людей, навіть якщо це схвалює держава і закон.
“То вбивство чи не вбивство?”
Q. Аборт на ранніх стадіях не є вбивством, бо ненароджена дитина не відчуває болю.
А. Вбивство – це позбавлення життя; якщо для жертви воно безболісне, воно від цього не перестає бути вбивством.
Q. Аборт – не вбивство, бо у дитини ще немає самоусвідомлення себе, вона не може усвідомити що їй завдається шкода. Це все одно що вкрасти в когось виграшний лотерейний білет, власник якого не знає про те що він виграшний. Дитина не усвідомлює що її “вбивають”, не відчуває болю – то хіба це вбивство?
А. У немовлят теж немає самоусвідомлення, так само як не буде усвідомлювати того, що її вбивають, наприклад, спляча людина.
Вбивство – це позбавлення життя; і якщо людина не знає що її в цей момент вбивають, позбавлення її життя не перестає бути вбивством.
Q. Аборт шляхом стимулювання штучних пологів не є вбивством, бо ненароджена дитина на такому терміні не зможе жити за межами матки, принаймні без допомоги штучних технологій. Тому при штучних пологах, коли не відбувається розчленування ембріона хірургічними інструментами, а стимуляція передчасного народження за допомогою медикаментів – ембріон помирає не від самого аборту, а від того що він нежиттєздатний у зовнішньому середовищі.
А. Як ембріон,так і немовля, малолітня дитина чи доросла людина для життєздатності потребують тієї чи іншої допомоги чи середовища, без якого вони загинуть; і якщо спеціально помістити когось у такі умови, при яких життя є неможливим – це усе одно буде вбивством. Наприклад, людина без скафандра і відповідної підготовки у відкритому космосі теж буде нежиттєздатною, так само як людина за межами літака на великій висоті.
“Людина чи не людина?”
Q. Поки немає рук, ніг – це не людина.
A. В будь-якому випадку ембріон уже має унікальний генетичний код; навіть коли ще не сформовані руки і ноги, у ембріона є мозок і серце; і навіть перед їх формуванням біологічний механізм передбачає весь подальший розвиток як людини.
P.s. А от Нік Вуйчич та його родина з вами не згодні 😉 В нього все життя нема ні рук ні ніг.
Q. Може тоді і сперматозоїд з яйцеклітиною – теж люди? А мастурбація – масова загибель людей?
А. Ні, це клітини що несуть ДНК батька або матері, містять генетичну інформацію тільки одного з батьків, відповідно, належать до їхнього тіла. Натомість у зачатої дитини генетичний код відмінний та унікальний, який не є тотожним ДНК ні батька ні матері. Будь-яка клітина містить генетичну інформацію (ДНК) для виконання функцій цієї клітини. Але лише запліднена яйцеклітина здатна розвинутись у новий цілісний організм.
Q. Але це ЩЕ не людина, це якась рептилія! Під час ембріонального розвитку людини повторюються стадії еволюції – спершу ембріон схожий на одноклітинну амебу, потім на рибу, жабу, рептилію, і так далі. Тому якщо робиться аборт на ранній стадії – він не стосується людини, а істоти, яка могла б стати людиною, але поки що вона більш схожа на дракона з хвостом.
A. Ой-ля-ля, ваш співрозмовник не володіє сучасними знаннями з біології і оперує міфами 100-літньої давнини. Повторення стадій еволюції під час ембріонального розвитку суперечать сучасній науці і сучасним знанням про цей розвиток.
Ні, у дитини ніколи немає зябер, а те що видалось апологетам теорії еволюції на них схожим – це закладання обличчя – а саме верхньої та нижньої щелепи.
Також розвиток головного мозку дитини суперечить теорії еволюції – ні, він не схожий на мозок приматів від найменш розумних до найбільш
Але приділимо більшу увагу тому, звідки виник цей міф, бо він надзвичайно поширений. Ось цю картинку авторства Е. Геккеля ви могли бачити навіть в підручнику біології радянських часів.
Геккель заявив, що ембріони різних хребетних тварин на ранніх стадіях розвитку подібні між собою, а отже це доводить спільне походження видів.
Однак коли ембріологи перевірили, як насправді виглядають ембріони різних тварин на цих стадіях, виявилось щось зовсім не схоже.
В 1997 году в журнале Anatomy and Embryology була опублікована стаття, що спростувала висновки Геккеля.
Ембріолог доктор Майкл Річардсон, керівник дослідницької групи заявив «Це один з найгірших випадків наукового шахрайства. Шокує, коли той, хто вважався великим вченим, займався свідомою фальсифікацією»
Q. Але з точки зору біології це ще не людина!
A. Ваш співрозмовник знову не володіє знаннями з біології. М”яко уточніть, що в біології поняття “людина” означає належність до виду Homo sapience, а від запліднення до народження генетичний код людини не змінюється. Ембріон, фетус, плід – умовні назви для етапів розвитку людини.
“Право на життя чи право на аборт?”
Q. Якщо ви кажете що ненароджена дитина – людина, і її життя треба рятувати, то виступаєте проти збереження життя жінки, у випадку коли вагітність загрожує їй! Чи ж життя ембріона цінніше за життя дорослої людини?
А. Ми рух pro-life і виступаємо в перш чергу за збереження життя людей, незалежно від їх віку (до народження чи після народження) чи статі. Життя жодної людини не є менш цінним ніж життя іншої.
І наприклад у випадку коли вагітність (наприклад позаматкова) загрожує життю жінки – аборт може бути виправданим, адже при смерті матері однаково загине і дитина.
Q. Але якщо жінка просто не хоче мати дитину? Вона не хоче ставати матір”ю, її вагітність небажана.
A. Вона УЖЕ матір, а її чоловік УЖЕ батько, адже її дитина уже існує. Не існує “переривання вагітності” – існує переривання життя дитини. Якщо ж батьки не хочуть виховувати свою дитину, вони можуть віддати її на усиновлення, але в будь-якому разі не мають морального права її вбивати. Аборт не “анулює вагітність”, а робить чоловіка і жінку батьками загиблої дитини.
Пролайфівський та антигендерний рух, що діє при Християнській Службі Порятунку
