Рано чи пізно багато дітей, які займаються спортом, замислюються над тим, щоб полишити тренування. Іноді таке рішення є для батьків досить несподіваним, але найчастіше йому передують певні сигнали.
Які ж причини можуть підштовхнути дитину кинути заняття спортом?
Усі причини щонайчастіше зводяться до двох основних. Перша полягає у зміні інтересів дитини. Як правило, це відбувається в підлітковому віці. Навчання, романтичні стосунки, спілкування з друзями й розваги майже не залишають дитині часу на заняття спортом. Природно, що в таких умовах вона змінює свої пріоритети.
Друга причина, через яку діти полишають заняття спортом, – пов’язана із ним негативний досвідом. Наприклад:
- обмежений час для ігор;
- погані взаємини з тренером або товаришами по команді;
- надмірна зосередженість на перемогу, що збільшує стрес і зменшує радість;
- надмірні навантаження, через які діти нерідко втрачають інтерес до тренувань;
- страх невдачі або розчарування через поразки й нездатність досягти поставлених цілей.
Як же зарадити описаній проблемі? Спробуйте скористатися такими порадами.
1. Виявляйте проактивність. Краще запобігти проблемі, ніж вирішувати її. Коли дитина приймає рішення почати займатися спортом, вам доцільно укласти з нею угоду:
- запрагнувши покинути команду, дитина має дограти сезон;
- якщо вона захоче лишити заняття спортом через фізичні або емоційні страждання, це варто враховувати. При наявності в неї вагомих аргументів дитина може припинити тренуватися.
2. Дуже важливо з’ясувати причини, через які малий хоче кинути заняття спортом. Вам потрібно відверто поговорити з ним про це. Для цього потрібно обрати зручні час і місце й поставити їй низку запитань:
- «Тобі ж подобалося займатися спортом. Що змінилося?»;
- «Пам’ятаєш, ми домовлялися про те, що ти дограєш сезон?»;
- «Може, ти хочеш про щось мені розповісти?»;
- «Ти розчарований власними виступами чи виступами своєї команди?»;
- «Може, ти волієш займатися іншим видом спорту?»;
- «Можливо, ти хотів би виступати в іншій команді?»;
- «Що, на твою думку, відчуватимуть твій тренер і товариші по команді, коли ти покинеш її?».
3. Якщо дитина вирішить, що інші заняття (наприклад, навчання або хобі) для неї важливіші, ніж спорт, це слід узяти під увагу. Проте варто нагадати про вашу угоду й сказати дитині, що в неї залишилися зобов’язання перед командою. Так дитині буде легше дограти сезон, навіть якщо спорт більше не дає їй задоволення.
4. Якщо є потреба, ви можете вжити ті чи інші заходи, щоб усунути труднощі. Наприклад, вам варто поговорити з тренером. У розмові з дитиною постарайтеся визначити, наскільки ситуація перебування у спорті важка для неї й чи можливо вирішити цю проблему. Якщо ситуація не критична, слід ще раз закликати дитину виконати домовленість і дограти сезон.
5. Якщо проблема справді серйозна, дозвольте дитині кинути заняття спортом з огляду на її потреби. Скажіть, що ви розумієте серйозність її почуттів, і вони важливіші, ніж ваша домовленість. Зрештою, полишивши заняття спортом, дитина може з часом повернутися до тренувань або зайнятися іншим видом спорту, що знову надихатиме її.