Нема єдиної відповіді на це питання. Кожен священик може порадити щось із власного досвіду.
Те, що п’ятдесят років тому діти могли бути на Службі Божій від початку до кінця, не означає, що можуть зараз. Багато залежить як від виховання, так і від багатьох інших чинників.
Багато дітей не хочуть іти до храму, бо не розуміють, що там діється. Одна мати ділилась, що дитина – четвертокласник не хотіла ходити до на Літургію, бо не розуміла, що отець каже у Євангелії. І мама знайшла вихід – читати разом і пояснювати, що незрозуміло.
Літургія – найпрекрасніша молитва, якщо її розуміємо. Якщо ж не розуміємо, то вона не є для нас чимсь значимим, але обтяжує подібно як діамант може ні про що не говорити тому, хто не носить і не любить дорогоцінних прикрас.
Йдеться не лише про дітей на Літургії, швидше – про стосунки дитини з Богом. Варто може давати дітям можливість пізнавати Бога настільки, наскільки це можливо, все одно призвичаюючи до спільноти, церкви.
Бо не проблема – приводити дітей до храму чи ні, проблема – відкрити дитині Божу присутність, дати їй свідчення Божої присутності.
Відповідає о. Remigiusz Recław SJ
Підготувала Тетяна Трачук
