Ви зібралися іти на Ходу 8 червня? Ви хочете підтримати гарну ідею? А яку саме? Чи можете в одному реченні висловити, що Вас мотивує вихідний день присвятити цьому заходу?
Українська хода є прототипом західних “маршів життя”, організованих в 70-х роках ХХ століття. У вузькому сенсі перші марші були націленими проти абортів. Наша хода офіційно називається “Всеукраїнська хода на захист прав дітей та сімей”, іноді на побутовому рівні сприймається як хода за “все хороше і проти всього поганого”.
Перш за все сформулюйте за що і проти чого ідете саме Ви.
На минулорічній ході я зустрів приятеля, який сказав, що не з усіма тезами маршу погоджується, але є учасником, тому що виступає проти абортів.
Чітко сформульована позиція надає сенс Вашій участі.
Хода є проголошенням наших ідей та принципів. Але для кого?
Я беру участь у заході не для себе, співпарафіян, віруючих, священика чи пастора, але для суспільства і влади.
Влада
має знати, що сповідники монотеїстичних релігій, представлені на ході, численні та активні. Вони, тобто ми, будемо боротися проти гендерних та антисімейних ініціатив. Ми вийдемо іще раз, якщо в цьому буде потреба, і влада це має знати.
Тому нас має бути багато.
В суспільстві
християни та загалом віруючі є абсолютною меншістю, незважаючи на розповсюджені кліше про Україну, як “християнську державу”. Номінальна “православна” більшість, нейтральні споживачі ліберальної телевізійно-інтернетної суміші в принципі теж “за все хороше і проти всього поганого”, але є одне але з їхньою лояльністю – прогресуючий контр вплив представників “лівого” табору. Останні мають гроші, доступ до національних телеканалів та інформаційних видань, агентів впливу серед “лідерів думок”, тиск міжнародних державних, наддержавних та недержавних інститутів.
Нейтральна, а навіть засадничо традиційна частина суспільства стає все більше інфікованою лівими, антицерковними, антисімейними поглядами.
Нещодавно таксист, активний парафіянин Грузинської Православної Церкви, запевняв мене, що католики – це педофіли та гомосексуалісти. Слава Богу мені було що пред’явити йому у відповідь – дружину та дітей на задньому сидінні. Але звідки в нього ці ідеї? Окремі факти представлені, як тенденція, помножені на повторення, перекручування та гіперболізацію ЗМІ – ефект “чорного дзеркала”.
Тому від великих медіа гравців варто очікувати лише висвітлення самого факту ходи виключно в гротескній викривленій формі. Монтаж та ангажована подача можуть переінакшити меседж, але досвід минулорічної ходи показує, що учасники своїми висловлюваннями та діями шкодили навіть не собі, а справі просімейного руху.
Наступні поради
взяті з досвіду помилок, побачених під час сімейних акцій літа 2018 року
- Будьте чемними та усміхненими. Сім’я – це круто, і наш невдоволений, невиспаний чи просто “зосереджений”, “молитовно-відсутній” погляд, буде свідчити зворотнє для зовнішніх спостерігачів.
- Ви берете з собою дітей. Це чудово. Але будьте готові, що діти можуть поводити себе погано через втому, спеку чи нудьгу. Якщо ви проявите нетерпеливість, повірте, знайдеться камера, яка саме це зафіксує. Уявіть як круто “лівим” каналам показати, що на заході, присвяченому захисту прав дітей, батьки “зриваються” на свою дитину, ту, яку найпершу мають захищати. Ваша дитина – в об’єктиві, пам’ятайте.
- Не будьте “у собі”, будьте готовими контактувати зі сторонніми. Спостерігав групу молодих людей, які кпинили з жіночки, яка ідучи, собі під ніс промовляла розарій. Пані зі стійкістю першомученика незворушно продовжувала свою молитву. Розарій – це добре, але варто навіть негативну реакцію людей використовувати для контакту поглядом, посмішкою, жартом, добрим словом, запитанням. Самі шукайте контакту з оточуючими, з позитивом і гумором, ловіть погляди сторонніх людей.
- Якщо Вам пощастило завести розмову із зацікавленими чи агресивними перехожими (що насправді дуже і дуже близько) вимкніть будь ласка внутрішньоцерковний жаргон: “Бог”, “гріх”, “сатана”, “огида перед Богом”, “праведник” тощо. Як і апостол Павло, з юдеями будьте юдеєм, а з язичниками – язичником. Говоріть на мові людини, з якою пощастило поспілкуватися.
- На початку акції пропонують взяти банери, заздалегідь приготовлені організаторами. Беріть лише ті плакати, меседжи яких ви можете пояснити стороннім спостерігачам та ЗМІ.
- В розмові зі ЗМІ не відкидайте всі попередні пункти, але тут є особливості, у великій мірі викликані заангажованістю медіа, про що було сказано раніше:
- Перш за все запитуйте, яке це ЗМІ, на яку аудиторію вони працюють, кого представляють.
- Якщо це не релігійне, особливо ліберальне ЗМІ, будьте обережні у висловлюваннях, знаючи, що ймовірною задачею журналіста може бути спроба скомпрометувати цей захід вашими устами.
- Часто християни, попадаючи в об’єктив камери, відчувають, що настав момент Х, просинається великий проповідник, щонайменше Йона в Ніневії. Вони хвилюються, тремтять руки і голос, цитують Писання, моралізують. Зрозумійте, я не кепкую з щирих та віруючих людей, просто їх дуже легко в результаті показати, як екзальтованих фанатиків. Натомість глядач має побачити врівноважену розумну і ще раз усміхнену людину, яка говорить просто і приземлено, про близьке і актуальне.
- Якщо журналіст поставив Вам конкретне питання, дайте відповідь саме на питання. Якщо ви не можете цього зробити, не впевнені у своїй компетентності, відкрийте рота тільки для того, щоби сказати, що не хочете спілкуватися. Зробіть це спокійно та ввічливо. Ви маєте на це право. Приклад: Минулоріч журналістка 1+1 запитала молодого хлопця чи він проти гомосексуалів. Він сказав: “Так”. Вона запитала: “То ти гетеросексуал?” Хлопець завагався, почервонів і сказав: “Ні”. Журналістка продовжила: “Тоді ви гомосексуал? Він почервонів іще більше і почав говорити про гріх. Чи варто додавати, що його незграбні відповіді увійшли в репортаж? Він не знав що таке гетеросексуал, і на цьому мав зупинитися. “Я не хочу спілкуватися зі ЗМІ” – ця фраза має передувати Вашому хвилюванню від незнання і тим паче некомпетентним відповідям. Мовчання краще за висловлені дурниці.
- Заангажовані репортери будуть розтавляти мовленеві пастки. Це іще один урок з попереднього прикладу. Хлопця запитали чи він проти гомосексуалів. Ні, ми не проти гомосексуалів, навіть не проти гомомсексуалістів (хоч в цьому також є різниця. Історично гомосексуаліст – це діагноз, гомосексуал – це сексуальна орієнатція). Ми не проти людей, але проти гріха, лівої ідеології – гомосексуалізм, а не гомосексуаліст
- Якщо Ви знаєте відповідь, можете відповісти на контраргументи, одним словом впевнені у собі і в темі, перед тим як Вас щось запитають на камеру, візьміть свій телефон і попросіть співучасника по ході засняти Вашу відповідь на Вашу камеру так, щоби було видно мікрофон і журналіста телеканалу. Для кращої якості телефон треба тримати горизонтально, а не вертикально. Якщо Вашу розумну відповідь некоректно змонтують, ви матимете доказ брехні. Якщо замість Вашої розумної відповіді в кінцевий репортаж включать репліку некомпетентної особи, ви матимете доказ щонайменше відсутності балансу, а навіть заангажованості журналіста.
Бажаю, щоб нас було багато, меседжи сцени – розумними і конкретними, організація – чтікою та продуманою, наші дії та слова – обачними та натхненними.
