З початку 2019 року розгорнулася кампанія за проведення обов’язкових уроків «сексуальної освіти»: фонд Олени Пінчук, сайт Нової української школи, ліберальні мас-медіа (зокрема 1+1), підтримка Міністерства охорони здоров’я України, звернення Уляни Супрун, – усе закликає до негайного «сексуального просвітництва» українських дітей та підлітків.
Як пояснюють пропагандисти сексуалізації неповнолітніх, це – «на благо самих неповнолітніх». Нібито діти мають знати все про статеві відносини з раннього віку, що убезпечити їх від ранніх вагітностей та захворювань ВІЛ/СНІД. З цією метою на «сексуальних уроках», що проводяться різними громадськими організаціями, розповідають про різноманітні методики сексуального задоволення, гендер, ЛГБТ і контрацепцію.
Липень-серпень 2019 року відзначається проведенням таборів Sex-Education, де не фахівці (не освітяни, не педагоги, не психологи), а так звані «секс-інструктори» розповідають підліткам про будову статевих органів та як ними користуватися. На природі, в наметах, біля вогнища дітям обіцяють «незабутні враження» від розмов про те, про що не говорять із батьками чи вчителями.
У подібних «сексуальних уроках» використовуються відомі методи «педагогіки багатоманітності», що застосовується в країнах ЄС та США:
- Сенсибілізація – підвищення рівня сексуальної чутливості під впливом різних подразників (порнографічні картинки, відео, фармакологія, тощо).
- Емпауермент – мотивація до сексуальної дії, з використанням сучасних інформаційних технологій.
- «Унеоднозначнення» – надання багатозначності статевим відносинам, з метою релятивізації їх ціннісного оцінювання.
- Збентеження – використання субверсивних понять (наприклад, «гендерні ідентичності») для руйнування сталих світоглядних позицій.
- Переоцінка позиції, якій відведено невигідне місце. Коли надаються позитивні характеристики сексуальному розбещенню, а негативні – сексуальній стриманості.
Щоб зрозуміти справжню мету Sex-Education в Україні, потрібно проаналізувати систему його проведення. Один із його елементів – широка реклама й продаж неповнолітнім контрацептивів, різного ґатунку, різного діапазону впливу на молодий організм. Зокрема, на репродуктивну систему.
Контрацептиви завозяться в Україну завдяки підтримці ВООЗ, через Фонд Олени Пінчук та МОЗ, й поширюються фармацевтичними компаніями. Усі вони отримують надприбутки (700-800%) від збуту даної продукції, яка не має остаточного наукового підтвердження щодо необхідності впровадження. Більше того, серед сучасних науковців, гінекологів, ендокринологів, які не мають за мету власне збагачення, утверджується думка про негативний вплив контрацептивів на ендокринну систему людини.
Так, сьогодні, кожен підліток може цілком анонімно, у відкритому доступі, замовити й купити таблетки PrEP – «профілактика» ВІЛ.
Pre-exposure prophylaxis – це «передконтактна профілактика». Ці таблетки рекламують і поширюють в Україні завдяки непрофільній (тобто не медичній!) громадській організації Alliance.Global, за підтримки ГО «Альянс громадського здоров’я» та Aidsfonds. Склад, наслідки застосування та побічні ефекти залишаються нерозкритими для непідготовлених молодих споживачів.
У фармацевтичній індустрії є мовчазне правило: продаж контрацептивів у кожній аптеці. Дане правило є непорушним для кожного медичного пункту, який сьогодні відкривається, будь-якої форми власності. Контрацептиви «вкорінилися» у ментальності сучасних українців як якийсь невід’ємний, ніби природний, елемент життя. Проте українці не розуміють серйозних наслідків такої «контрацептивної ментальності» для власного здоров’я, зокрема, щодо можливості мати дітей після припинення прийому контрацептивів.
Міжнародні та українські організації, які претендують на охорону здоров’я населення, поширюють контрацептивні засоби для зменшення кількості людей. Разом з тим, вони сприяють розвитку індустрії «альтернативних репродуктивних методик» – ЕКО, «діти з пробірки», генна інженерія, тощо. Що також приносить фармацевтичним компаніям надприбутки.
«Сексуальні уроки», знайомство дітей із різними формами девіантної статевої поведінки є цілеспрямованим зануренням особистості, з підліткового віку, у фармацевтичну індустрію, що руйнує репродуктивне здоров’я молоді, а пізніше пропонує йому заміну.
Тут варто згадати також і знайомство неповнолітніх із ґендером та ґендерною дисфункцією. Що сприятиме її поширенню серед українських підлітків. Як результат – застосування гормональної терапії, що тепер готується медичною колегією МОЗ України. ЗГТ вважається необхідним медичним втручанням при зміні (корекції) статевої належності. Фемінізуюча/маскулінізуюча гормональна терапія викликає фізичні зміни, втрату репродуктивної функції організму. У даний момент не існує наукових доказів, що реакція організму людини на гормональну терапію може бути достовірно передбаченою. Проте в Україні вже підготовлена до застосування «схема лікування» ґендерної дисфункції: зокрема, естрадіол, у поєднанні з аналогом ГнРГ та антиандрогенами, з додатковим застосуванням спіронолактону, медрксипрогестерону або дидрогестерону, фінастериду; хірургічні втручання, зміна статі; застосування «допоміжної репродуктивної технології».
Надавати медичну допомогу дітям із ґендерною дисфорією МОЗ України пропонує з 2-х років. Визначаючи «розвиток статевої ідентичності змінною величиною», медична комісія МОЗ пропонує, «щоб підліток самостійно задавав темп самопізнання при обстеженні і терапії».
«Підліток у віці старше 14 років може самостійно звернутися до лікаря загальної практики-сімейного лікаря». А сімейний лікар має зберігати конфіденційність підлітка, навіть стосовно його сім’ї, аби уникнути «потенційних ризиків для підлітків передчасного розголошення їх сексуальної орієнтації».
МОЗ України має на меті втілювати розроблену в ЄС систему проведення замісної гормональної терапії неповнолітнім пацієнтам із ґендерною дисфорією. Для цього потрібні дані пацієнти.
************
Чим більше пацієнтів – тим більші надприбутки фармацевтичних міжнародних кампаній, вітчизняних громадських організацій. Фонд Олени Пінчук реалізує дану мету в Україні.
кандидат філософських наук, член правління в громадській організації “Варта життя”
