Зокрема, статтею 6 урядового законопроекту забороняється “пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ґендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, вагітності, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання”.
Така сама заборона є і в чинному Кодексі. Новацією законопроекту є положення, яким “забороняється будь-яке упереджене ставлення в сфері праці та мобінг працівників, зокрема психологічний та/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичний та необґрунтований нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівна оплата праці за аналогічну працю або працю рівної цінності”.
Водночас, частиною третьою статті 6 законопроекту для релігійних організацій передбачаються окремі виключення з антидискримінаційних положень у сфері трудових відносин.
Законами, установчими документами… установчими документами виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
Проект також містить положення про те, що “не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Законом та законами відмінності, винятки чи переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі тощо або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб”.
Однак недоліком законопроекту є те, що це виключення не бере до уваги відмінності, винятки чи переваги, а також випадки обмеження прав працівників, передбачені внутрішніми настановами релігійних організацій. Серед них можуть бути: заборона жіночого священства (православні і католицькі церкви, іудейські та мусульманські спільноти), целібат для католицьких священників та православних єпископів, моральні вимоги для інших працівників, зокрема неприпустимість одностатевих стосунків та ґендерно-рольових девіацій.
В альтернативному законопроекті № 2708-1 (автори – Н. Королевська та інші), проекті Трудового кодексу України № 2410 (автор – Н. Королевська та інші) та альтернативному проекті кодексу № 2410-1 (автор – Ю. Тимошенко та інші) містяться аналогічні антидискримінаційні положення та виключення для релігійних організацій, які містять згадані недоліки.
Наразі всі перелічені законодавчі ініціативі знаходяться на розгляді в парламентському Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Варто зауважити, що проект Трудового кодексу України № 0955 (автор – М. Папієв), прийнятий у першому читанні в 2015 році парламентом попереднього скликання, був знятий з розгляду.
Як повідомляв ІРС, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, інші громадські та релігійні організації закликають парламент внести виключення до антидискримінаційних положень законопроекту № 0931 з метою захисту свободи совісті та свободи вираження поглядів.